1 січня Вітошинський Модест Петрович (1856—1901) — співак (баритон); соліст Львівського чоловічого хору Анатоля Вахнянина, хору товариств «Лютня», «Боян».
2 січня Блажей Яшовський (1856—1921) — польський римо-католицький священик, доктор богослов'я, педагог, професор і ректор Львівського університету (1910—1911).
3 січня Селезньов Іван Федорович (1856—1936) — український художник російського походження, представник академізму.
3 січня Соломка Микола Вікторович (1856—1903) — військовий лікар-хірург, доктор медицини, дійсний статський радник.
7 січня Шкрібляк Василь Юрійович (1856—1928) — гуцульський тесля, токар і різьбяр, майстер плаского різьблення по дереву.
27 січня Горбачевський Антін Якович (1856—1944) — український галицький громадський і політичний діяч у Галичині, адвокат (доктор права), співзасновник УНДП, посол до Галицького сейму, делеґат Національної Ради ЗУНР.
28 січня Карпека Данило Олександрович (1856—1914) — український цукрозаводчик і землевласник, попечитель Чернігівської чоловічої гімназії.
29 січня Александер Брюкнер (1856—1939) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ, Польської академії знань, Петербурзької Академії Наук.
16 лютого Тит Войнаровський (1856—1938) — громадський і економічний діяч, священик УГКЦ.
18 лютого Русова Софія Федорівна (1856—1940) — український педагог, прозова письменниця, літературознавиця та громадська діячка, одна з піонерок українського фемінізму.
21 лютого Маврикій Готтліб (1856—1879) — знаний єврейський маляр.
23 лютого Кудрицький Михайло Петрович (1856—1933) — український метеоролог; один з організаторів метеорологічної мережі на території України.
1 березня Віктор Сиротинський (1856—1925) — перший парох парафії в Новій Кам'янці у 1882—1925 роках.
12 березня Мишлаєвський Олександр Захарович (1856—1920) — російський генерал від інфантерії, начальник Головного управління Генерального штабу Російської імперії (1909), професор, військовий історик.
16 березня Кованько Олександр Матвійович (1856—1919) — винахідник та пілот-аеронавт українського походження, начальник Навчального повітроплавального парку і офіцерської повітроплавальної школи, генерал-лейтенант.
22 березня Коновалов Дмитро Петрович (1856—1928) — російський, радянський науковець українського походження. Працював в галузях: хімія, метрологія, фізична хімія, термохімія, калориметрія.
9 червня Аарон Давид Гордон (1856—1922) — єврейський філософ, діяч раннього сіонізму, ідеолог сіоністського руху «Ха-Поель ха-Цаїр».
12 червня Кирчів Богдар (1856—1900) — священик УГКЦ, український письменник, поет, громадський і політичний діяч.
17 червня Рубо Франц Олексійович (1856—1928) — український художник-баталіст французького походження, автор панорам «Оборона Севастополя», «Бородінська битва».
18 червня Грабович Іларіон Михайлович (1856—1903) — український поет, літературний діяч, публіцист, педагог.
18 серпня Агад Га-ам (1856—1927) — єврейський письменник-публіцист і філософ.
27 серпня Франко Іван Якович (1856—1916) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, почесний доктор Харківського університету.
2 вересня Левицький Володимир Лукич (1856—1938) — український письменник і громадський діяч, нотаріус, видавець, літературознавець, почесний член товариства «Просвіта», дійсний член НТШ.
Тимофій Веремієнко (1856 — після 1907) — козак, хлібороб, депутат Державної думи II скликання від Чернігівщини.
Яворський Іван (1856—1930) — український галицький громадський і політичний діяч, греко-католицький священик, парох; член проводу Української національно-демократичної партії, посол на Галицький сейм у 1913—1914 роках.
2 жовтня Прокопчиць Євстахій (1806—1856) — український вчений-філолог, громадсько-політичний діяч і педагог.
18 листопада Воронцов Михайло Семенович (1782—1856) — генерал-губернатор та повноважний намісник Бессарабії (1823—1844 рр.), граф, генерал-фельдмаршал, генерал-ад'ютант; почесний член Петербурзької академії наук (1826); з 1845 року світліший князь, в 1844—1854 — намісник на Кавказі.
