Рубо Франц Олексійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франц Олексі́йович Рубо́ (17 червня 1856, Одеса — †13 березня 1928) — український та російський художник-панораміст французького походження, автор полотен «Оборона Севастополя», «Бородінська битва».
[ред.] Біографічні відомості
Народився в Одесі в сім'ї французького комерсанта, що влаштувався в Росії. Вчився в Одеській малювальній школі (1865—1877), а в 1878—1883 — в мюнхенській Академії мистецтв. Спеціалізувався в батальному живописі, попутно (як і багато баталістів того часу) звернувшись до мистецтва широкоохватних панорам, що дають, завдяки поєднанню картини з тривимірним макетом, ілюзію історичної події, що здійснюється на очах у глядача.
[ред.] Творча дільність
Після повернення до Росії отримав від тіфлісського музею «Храм Слави» замовлення на серію картин з історії кавказьких воєн. Крім цих картин (написаних в 1885—1895) масштабним результатом його кавказьких етюдів з'явилася панорама Штурм аулу Ахульго (1890), вперше показана на художньо-промисловій виставці в Нижньому Новгороді (1896 — збереглися лише окремі її фрагменти, що знаходяться нині в краєзнавчому музеї Махачкали).
У 1902—1904 під його керівництвом в передмісті Мюнхена групою німецьких художників була створена панорама Оборона Севастополя, відкрита в 1905 в Севастополі в зведеній для неї будівлі. Іншою відомою його панорамою стала Бородінськая битва. Робота над нею йшла в тих же умовах, за участю І. Г. Мясоєдова і консультанта Б. М. Колюбакина (була відкрита в 1912 в спеціальному павільйоні на Чистих ставках в Москві; після тривалої реставрації її відтворили в 1962 в новій будівлі на Кутузовськом проспекті). Серед характерних батальних полотен Рубо — Атака Новочеркаського полку в бою на річці Шаху (1907) і Бородінський бій (1913; обидві — в Артилерійському історичному музеї, Петербург).
З 1903 — професор-керівник батальної майстерні петербурзької Академії мистецтв (серед його учнів був М. Греков). У 1912 остаточно влаштувався в Німеччині. Не маючи останніми роками значних замовлень, жив майже в повному забутті.
