Аргіропуло Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Argyropulo)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аргіропуло Анатолій Іванович
Народився26 лютого (10 березня) 1908[1]
Помер1 березня 1942(1942-03-01)[2] (34 роки)
Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьтеріолог, зоолог
Галузьтеріологія і палеонтологія
ЗакладЗоологічний інститут РАН
Науковий ступінькандидат біологічних наук
Відомий завдяки:дослідження степових фаун та систематики гризунів
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Argyropulo».

Argyropulo на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Анатолій (Анатоль) Іванович Аргіропуло (1908—1942) — біолог, зоолог, відомий фахівець у галузі теріології та низки суміжних дисциплін — морфології, таксономії, паразитології, екології, еволюції, дослідник степової фауни, у тому числі Передкавказзя, Закавказзя, Поволжя та Казахстану.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Вихованець Київської зоологічної школи, зокрема й Зоологічного музею УАН, а згодом і Петербурзької, де працював в Зоологічному інституті АН СРСР (ЗІН) у співпраці з її засновником (початково також українським зоологом) Борисом Виноградовим.

Працював у низці профільних академічних інституцій, розташованих у Петербурзі, — ІЗІФ (Інститут зоології і фітопатології), ВІЗР (Всесоюзний інститут захисту рослин) ВАСГНІЛ, ЗМ / ЗІН тощо.

Мав співпрацю і спільні публікації з такими відомими зоологами як Іван Підоплічко, Борис Виноградов, Олександр Афанасьєв та інші.

1928 року брав участь у Монгольській експедиції АН у складі зоогрупи під керівництвом Тугаринова. Із 1932 майже постійно працював у Закавказзі: 1.04.1932 р. виїхав до Тифлісу, потім працював у Баку.

У 1941 році був науковим співробітником Інституту зоології АН УРСР у Києві.[3]

1941 року, перебуваючи в Зоологічному інституті АН, опинився в блокадному Ленінграді, де й загинув 1942 року. Дата і причина смерті та місце поховання невідомі.

Внесок у таксономію

[ред. | ред. код]
Селевінія — унікальний пустельний гризун з родини Вовчкових, що докладно описаний вперше Анатолієм Аргіропулом спільно з Б. Виноградовим[4].

Описав близько 30-40 нових таксонів, у тому числі 1 родину, 5 родів, 12 видів, бл. 20 підвидів. Переважно займався гризунами (ряди зайцеподібних та мишоподібних) та їхніми ектопаразитами (зокрема блохами).

Роди, описані Аргіропулом

[ред. | ред. код]

Наукові праці

[ред. | ред. код]
Титульна сторінка видання «родина Muridae» (Аргиропуло, 1940)

Автор близько 50 наукових статей та 5 монографічних видань.

  • 1931. Аргиропуло А. И. Определитель грызунов Уральской области и соседних районов. — М.; Л.: Сельхозгиз, 1931. — 88 с.
  • 1936. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И., Гептнер В. Г. Грызуны Средней Азии / Ред. Б. С. Виноградов ; АН СССР. Зоол. ин-т. — М. ; Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1936. — 228 с.
  • 1940. Аргиропуло А. И. Сем. Muridae — мыши. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1940. — 170 с. — (Серия: Фауна СССР. Млекопитающие. Т. 3. Вып. 5; Новая серия, № 21. Редактор А. А. Штакельберг).
  • 1941. Виноградов Б. С., Аргиропуло А. И. Определитель грызунов / Зоол. ин-т АН СССР. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — 243 с. — (Серия: «Фауна СССР. Млекопитающие». Новая серия / Отв. ред. С. А. Зернов, ред. издания Д. Оглоблин; № 29). http://nauka1941-1945.ru/page/954/id/1500/ [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Шана, спогади

[ред. | ред. код]

Про Анатолія Аргіропула тепло згадують у своїх працях Борис Виноградов (нові видання визначників гризунів), Сергій Огньов («Очерки экологии животных», 1951), Микола Калабухов («Жизнь зоолога»). Стислий нарис про життя й творчість Аргіропула наводить Микола Воронцов в передмові до опублікованих ним рукописів Анатолія Івановича (книга «Теріологія», том 1, 1972). Доповідь про творчі доробки Аргіропуло звучала на міжнародній конференції «Міллеровські читання 2013» (з нагоди 285-річчя Архіву РАН, доповідь Олени Тихонової) та представлена у програмі XX Теріологічної школи 2013 (доповідь Ігоря Загороднюка).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ranar.spb.ru/ru/person/id/4664/
  2. Тихонова Е. П. Предварительное описание личных фондов А. И. Аргиропуло и Б. С. Виноградова, хранящихся в Научном Архиве Зоологического института РАН // Миллеровские чтения: к 285-летию Архива РАН / под ред. И. В. ТункинаСПб: Нестор-История, 2013. — С. 397–402.
  3. Історія Національної академії наук України. 1938—1941 : Документи і матеріали [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]/ упоряд. В. А. Кучмаренко [та ін.] ; відп. ред. О. С. Онищенко; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут архівознавства. — К.: НБУВ, 2003. — 920 c.
  4. Аргиропуло А., Виноградов Б. О новом замечательном грызуне нашей фауны (Salevinia paradoxa gen. et spec. nov.) // Природа. — 1939. — № 1. — С. 81-83. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 вересня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]