CyanogenMod

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
CyanogenMod
CyanogenMod Cid.svg CyanogenMod-logo2.png
CyanogenMod 10 homescreen screenshot.pngГоловний екран CyanogenMod 11 "KitKat"
Розробник Стів Кондик (Cyanogen), команда CyanogenMod
Родина ОС Вбудована операційна система (Linux)
Стан проекту активний
Модель сирцевого коду Вільне відкрите програмне забезпечення
Останній стабільний випуск 10.1.3/ 23 вересня 2013; 213 днів тому[1]
Доступні мови програмування C, C++ (деякі сторонні бібліотеки), Java
Платформи, що підтримуються ARM
Тип ядра монолітне модифіковане (ядро Linux)
Ліцензія Apache 2.0 і GPL v2[2]
Веб-сайт cyanogenmod.org

CyanogenMod (вимовляється sigh-AN-oh-jen-mod — сайЕнодженмод) — післяпродажна прошивка телефонів і планшетів на основі операційної системи з відкритим вихідним кодом Android. Вона має характеристики, які відсутні в офіційній прошивці постачальників пристроїв Android, в тому числі й оригінальну тему (також відому як «T-Mobile Theme Engine»), кодек для Free Lossless Audio Codec (FLAC), стислий кеш, великий список APN, OpenVPN-клієнт, меню перезавантаження, підтримка Wi-Fi, Bluetooth, USB-модем.

CyanogenMod — перша мобільна ОС, що включає планувальник завдань BFS і є об'єднанням експериментальної гілки і офіційного дерева вихідного коду Android. Розробники стверджують, що CyanogenMod підвищує продуктивність і надійність ОС в порівнянні з офіційними релізами прошивки.

Станом на 27 вересня 2012 прошивка CyanogenMod встановлена ​​більш ніж на 2 мільйонах пристроїв.

Розробка[ред.ред. код]

Незабаром після появи мобільного телефону HTC Dream у вересні 2008 року з'являється метод, що отримав назву в співтоваристві Android «rooting», якій давав привілейований контроль (відомий як " root-доступ ") в Linux підсистемі Android. Цей метод, в поєднанні з відкритим вихідним кодом і характером ОС Android, дозволяє модифікувати прошивки і повторно встановити їх на телефон за бажанням. Він є необхідним для деяких телефонів, наприклад, Nexus One і Nexus S, які призначені для допомоги в розвитку користувальницьких модифікацій.

В даний час остання версія CyanogenMod базується на Android 4.3 (Jelly Bean). Користувацька частина CyanogenMod в основному написана Стівом Кондик(англ.)укр. та XDA-розробниками (поліпшені, наприклад, панель запуску, контакти, браузер), а також з використанням додатків, таких як BusyBox.

Версії[ред.ред. код]

CyanogenMod 6[ред.ред. код]

Випущена Стівом Кондик і заснована на Android 2.2 (Froyo) для Nexus One, HTC Dream, Magic, Aria, Legend, Desire, Evo, Hero, Wildfire, Motorola Droid, Incredible і Slide. Бета-версія CyanogenMod 6 стала доступна 11 липня 2010, пізніше, 28 серпня 2010 року, була випущена перша стабільна версія.

CyanogenMod 7[ред.ред. код]

Розвиток CyanogenMod 7 почалася з випуску Android 2.3 (Gingerbread). 15 лютого 2011 з'явилися перші бета-версії для декількох підтримуваних пристроїв. Четвертий реліз бета-версії був представлений 30 березня 2011 року. Він посилив положення CyanogenMod серед інших аналогічних прошивок, а також містив багато виправлень помилок. 11 квітня 2011 була випущена перша стабільна версія CyanogenMod 7.0 на основі Android 2.3.3 (Gingerbread). На даний момент остання версія CyanogenMod 7 — це CyanogenMod 7.2 на основі Android 2.3.7 (Gingerbread).

CyanogenMod 8[ред.ред. код]

CyanogenMod 8 планувалося розробити на основі Android 3.x Honeycomb, однак у зв'язку з тим, що вихідний код не був відкритий компанією Google після CyanogenMod 7 була позначена версія CyanogenMod 9.

CyanogenMod 9[ред.ред. код]

CyanogenMod 9 заснований на Google Android 4.0 Ice Cream Sandwich. Стів Кондик (Steve Kondik) і його команда повідомили, що вони почнуть роботу над новим релізом після того, як Google опублікує вихідний код Android 4.0.1. Перший прес-реліз був представлений 26 червня 2012 року, стабільна версія випущений 9 серпня 2012 року. Одночасно з виходом стабільної версії був практично припинений випуск нічних збірок для CM 9. Останньою на даний момент є нічна збірка від 09.09.2012. Команда розробників CM заявила, що підтримка 9-й версії буде здійснюватися тільки в обсязі внесення критичних виправлень. Всі сили будуть кинуті на розвиток 7-й і 10-й версії CyanogenMod.

CyanogenMod 10[ред.ред. код]

Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в червні 2012 випустила вихідний код Google Android 4.1. Стабільна версія CyanogenMod 10 була випущена 13 листопада 2012.

CyanogenMod 10.1[ред.ред. код]

Робота над новою версією CyanogenMod, заснованої на Google Android 4.2.1 Jelly Bean, почалася після того, як Google в листопаді 2012 випустила вихідний код Google Android 4.2.1. Очікувалося, що номер версії буде 11, але розробники вирішили скористатися точкою, так як ОС не містить значущих змін і носить те ж ім'я. З 15 лютого 2013 року CyanogenMod 10.1 перейшов на базу Android 4.2.2. 24 вересня 2013 року вийшла стабільна версія CyanogenMod 10.1.3.

CyanogenMod 10.2[ред.ред. код]

Основою CyanogenMod 10.2 став Android 4.3 Jelly Bean.

CyanogenMod 11[ред.ред. код]

Наступна CyanogenMod повинна працювати на основі Android 4.4 KitKat.

Також ентузіасти займаються портуванням CyanogenMod на різні пристрої незалежно від основної команди проекту.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Вийшла стабільна версія CyanogenMod 10.1.3». 24 Вересня 2013. 
  2. «Licenses». Android Open Source Project. Open Handset Alliance. Процитовано 15 Sept 2010.