Bada

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Bada
Логотип bada
Samsung Wave Bada.jpgSamsung Wave GT-S8500 — перший смартфон на базі OS bada 1.0.
Розробник Samsung Electronics
Написано на C++
Родина ОС Linux
Стан проекту закритий
Початковий випуск 1 червня 2010
Останній стабільний випуск 2.0.3 SDK/ 16 грудня 2011; 1005 днів тому
Платформи, що підтримуються ARM
Тип ядра ОСРЧ чи Linux
Інтерфейс TouchWiz[1]
Ліцензія Пропрієтарна
Веб-сайт www.bada.com

bada (від кор. 바다 — море) — мобільна операційна система та платформа виробництва Samsung Electronics[2]. Операційною системою bada планується оснастити як високо-, так і низькобюджетні телефони Samsung, при цьому bada покликана замінити власницькі операційні системи на функціональних телефонах компанії[3].

Історія[ред.ред. код]

Samsung анонсувала платформу bada 10 листопада 2009 року[1]. Перший телефон на базі платформи, Samsung Wave S8500, був представлений у лютому 2010 року на виставці Mobile World Congress-2010[4]. 15 травня був випущений SDK для розробників застосунків[5]. Продажі цього телефону у світі розпочалися 1 червня 2010 року[6]. Наприкінці серпня 2010 р. була анонсована версія bada 1.0.2, яка містить в основному виправлення помилок. Оновлення доступне з серпня 2010 р. для деяких країн Європи,[7] а з жовтня — для України[8]. У вересні 2010 року надійшов у продаж Samsung Wave 723 на базі спрощеної[9] версії bada 1.1[10]. 4 жовтня 2010 року було представлено смартфон Samsung S8530 Wave II під управлінням bada 1.2[11], SDK для якої випущено пізніше у грудні місяці[12]. 29 грудня 2010 року SDK оновлено до версії 1.2.1[13].

28 листопада 2011 року надійшов у продаж Samsung Wave III, який є першим смартфоном під управлінням bada 2.0[14]. В Україні продаж смартфонів із Bada 2.0 розпочато у грудні 2011 року[15].

У січні 2012 року Tae-Jin Kang, віце-президент компанії Samsung, в інтерв'ю[16][17] виданню Forbes, підтвердив інформацію про інтеграцію мобільних платформ bada і Tizen, яка підтримується Intel та Linux Foundation. Після завершення процесу інтеграції, в Tizen буде забезпечена підтримка виконання мобільних застосунків, створених з використанням інструментарію bada SDK, при цьому буде повністю збережена зворотна сумісність для вже випущених застосунків. Надалі, для розробників застосунків для bada і Tizen буде надано єдиний SDK і набір API. Пізніше у компанії Samsung зазначили, що питання приєднання проекту bada до Tizen іще перебуває на стадії розгляду[18].

Архітектура[ред.ред. код]

Платформа bada має багаторівневу архітектуру. Ядром bad'и може бути Linux у потужних сматфонах або пропрієтарна операційна система реального часу у бюджетних варіантах. API платформи для розробки (офіційно надаються засоби розробки на C++) дає доступ до всіх рівнів платформи[19].

Підсистеми Linux в bada використовуються тільки на самому низькому рівні платформи, для роботи застосунків задіяний власний власницький фреймворк, що надає розробникам набір класів для керування телефоном, побудови користувацького інтерфейсу та організації обміну даними. Платформа побудована на основі сервіс-орієнтованої архітектури, в якій всі програми виступають в ролі сервісів, що підключаються. У застосунки можуть бути легко інтегровані компоненти, які забезпечують доступ до функцій виконання дзвінка, відправлення повідомлень, доступу до адресної книги. З цікавих можливостей, доступних для застосунків, можна відзначити детектор руху, тонке управління вібросигналів і систему розпізнавання облич.

Для користувацького оточення в платформі Bada задіяна власницька оболонка TouchWiz власної розробки[1]. Безпосередньо в користувацьке оточення інтегрований заснований на WebKit браузер з підтримкою Adobe Flash, що дозволяє використовувати його можливості з усіх програмах. Основний акцент в користувацькому оточенні робиться на простому і інтуїтивно зрозумілому візуальному оформленні, робота якого забезпечується спеціальним фреймворком, що надає єдине зовнішнє оформлення для всіх виконуваних на платформі програм.

Для платформи bada у вільному доступі поширюються тільки сирцеві тексти змінених вільних компонентів і інструментарій bada SDK. SDK складається з набору стандартних GNU-інструментів і інтегрованого середовища на основі Eclipse, яке містить симулятор телефону, зневаджувач і візуальний будівник інтерфейсу. В якості мови програмування для створення застосунків підтримується C++ і JavaScript.

Особливості[ред.ред. код]

Підтримка повноцінної багатозадачності між сторонніми програмами з'явилася у релізі bada 2.0[20][21]. До цього була реалізована обмежена багатозадачність, за якої для рідних bada-програм дозволяється одночасний запуск кількох передустановлених на телефоні і лише однієї сторонньої програми[22]. Також платформа bada має підтримку Java ME-програм, при цьому дозволяється одночасний запуск до 4 Java-програм[23]. Bada має підтримку власної реалізації push-повідомлень для сторонніх програм[19].

Для розробників стороннього ПЗ відсутній доступ до SMS та MMS[24].

Інтеграція із хмарними сервісами[ред.ред. код]

Платформа Bada не ліцензується стороннім компаніям і жорстко зав'язана[Джерело?] на хмарних сервісах Samsung, нагадуючи більше Apple iOS, ніж Android.

bada та Samsung Apps в Україні[ред.ред. код]

Анонс платформи bada та магазину Samsung Apps в Україні відбувся 1 червня 2010 року, а старт продажів першого смартфону Samsung Wave S8500 у липні місяці[5]. З 25 листопада 2010 року в Samsung Apps українцям доступні для купівлі комерційні програми[25]. Оплата комерційних програм з Samsung Apps здійснюється за допомогою дебетової або кредитної картки[2][25], а з 28 квітня 2011 року також за допомогою SMS (для абонентів «МТС Україна» та «Київстар»)[26] зі списанням коштів з мобільного рахунку абонента.

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б в Есбол Нургалиев (19 серпня 2010). «Мобильные платформы для коммуникаторов 2010 года» [Огляд мобільних платформ для комунікаторів 2010 року]. 3DNews Daily Digital Digest. Процитовано 10 січня 2011. (рос.)
  2. а б Алексей Тараненко (2010-03-23). «Samsung Bada — платформа или операционная система?». ITC.ua. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. (рос.)
  3. David Flynn (2009-11-20). «Samsung details new ‘Bada’ smartphone OS». APCMag.com, ACP Magazines Limited. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. (англ.)
  4. «Мобільна виставка MWC-2010: фото і факти.». Мобильные телефоны. лютий 2010. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. 
  5. а б «Samsung bada і Apps запущені в Україні». ВКурсе.ua. 2010-06-03. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. 
  6. arghya chatterjee (21 травня 2010). «Samsung Wave sales started». ShutterVoice. Web Digital Design. Архів оригіналу за 26 травня 2010. Процитовано 11 грудня 2010. (англ.)
  7. Apurva Chaudhary (2010-08-23). «Samsung Wave gets an update to bada version 1.0.2». Mobile Knots. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. (англ.)
  8. Vitaliy_Bondar (2010-10-26). «Bada 1.0.2 в украинских Samsung Wave - теперь официально». мАбила. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. (рос.)
  9. Дмитрий Мороз ≡ Akuji (2012-01-10). «Обзор платформы bada 1.1 (badaworld.net)». badablog.ru. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-29. (рос.)
  10. Ирина Тюрина (2010-08-30). «Samsung Wave 723: bada-смартфон с откидной крышкой». Mobile-review.com. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-29. (рос.)
  11. «Samsung announces S8530 Wave II, meet the big-screen edition». GSMArena.com. 2010-10-04. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-01-13. (англ.)
  12. Chris Ziegler (2010-12-12). «Samsung's Bada 1.2 SDK goes gold». Engadget Mobile. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2011-01-13. (англ.)
  13. «Release Name: bada SDK 1.2.1». bada Release Notes. Samsung Electronics Co., Ltd. 2010-12-29. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (англ.)
  14. Mat Smith (2011-11-28). «Samsung Wave 3 crashes onto French shores». Engadget (www.engadget.com). AOL Inc. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (англ.)
  15. Евгений Бонд (2011-10-25). «Украинские цены и сроки поставки смартфонов Samsung Wave 3, Wave M и Wave Y». gagadget.com. MSP «Magnet». Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (рос.)
  16. Elizabeth Woyke (2012-01-13). «Samsung Merging Its Bada OS With Intel-Backed Tizen Project». Forbes.com. Forbes.com LLC™. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (англ.)
  17. «Samsung объединит мобильную платформу Bada c проектом Tizen, пришедшим на смену MeeGo». OpenNews / The OpenNET Project (www.opennet.ru). 2012-01-16. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (рос.)
  18. Amar Toor (2012-01-18). «Samsung's Bada - Tizen merger still looking pretty likely». Engadget (www.engadget.com). AOL Inc. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (англ.)
  19. а б Василиса Данилова; Лебеденко Евгений (2010-03-24). «Обзор платформы Samsung bada». mobi.ru. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2010-12-11. (рос.)
  20. Эльдар Муртазин (2011-09-02). «Предварительный обзор Bada 2.0». Mobile-review.com. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (рос.)
  21. Євген Опанасенко (2011-10-21). «Samsung показала нові можливості bada 2.0». tochka.net. ТОВ "Діджитал Венчез". Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. 
  22. Samsung Electronics (2010-05-17). «bada Tutorial: UI and Applications (App, Ui, Graphics, Uix, Sensors, Weather)» (PDF). Samsung Electronics Co., Ltd. с. 36. Процитовано 2010-12-11. (англ.)
  23. Дмитрий dryab Рябинин (2010-06-09). «Полный обзор Samsung S8500 Wave: самый быстрый смартфон». Hi-Tech@Mail.ru. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (рос.)
  24. Samsung Electronics (2010-05-17). «bada Tutorial: Communication (Telephony, Messaging, Network)» (PDF). Samsung Electronics Co., Ltd. с. 141. Процитовано 2010-12-11. (англ.)
  25. а б «Открыта платная версия магазина приложений Samsung Apps для Украины». Samsung Electronics Ukraine. 2010-11-25. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. (рос.)
  26. «Запуск телефонної послуги з виставлення рахунків P-SMS». www.samsungapps.com. Samsung Electronics Co., Ltd. 2011-05-05. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-01-19. 

Посилання[ред.ред. код]