HD54118
(Перенаправлено з HIP34105)
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 7г 4х 18,33с |
| Схилення | -56° 44′ 59,0″ |
| Видима величина (V) | 5,14[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A0 |
| показник кольору U−B | 0,00 |
| яскравість B | 5,112±0,002[2] |
| показник кольору B−V | -0,032±0,002[2] |
| яскравість V | 5,150±0,002[2] |
| Тип змінності | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | -0,06 |
| індекс m1 | 0,24 |
| індекс c1 | 0,74 |
| індекс Hβ | 2,83[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 5,130[2] |
| Мінімальна яскравість | 5,160[2] |
| Період фотометричної змінності зорі |
3,28[2] доби |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 10,99± 0,47[2] мас/рік |
| Паралакс (π) | 11,55 ± 0,46[2] мас |
| Відстань | 282,39 світлових років 86,58 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
27G.Car,
CP-56 1232
| |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD54118 |
HD54118 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,2.[1] Вона розташована на відстані близько 282,4 світлових років від Сонця.[2]
Фізичні характеристики[ред. | ред. код]
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 3,28 доби в межах від Hmin= 5,16 до Hmax= 5,13.[2]
Пекулярний хімічний вміст[ред. | ред. код]
Зоряна атмосфера HD54118 має підвищений вміст Si .[1]
Магнітне поле[ред. | ред. код]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 1032,5± 255,9 Гаус.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (6h-8h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A…498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |