H (тип підводних човнів США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ПЧ типу «H»
H-class submarine
USS H-1;H69853.jpg
Під прапором США США
Спуск на воду 19011-1918 рр (9 човнів)
Виведений зі складу флоту 1922 р
Сучасний статус утилізовані,
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 14 вузлів (26 км/год)
Швидкість (підводна) 10,5 вузлів (19,4 км/год)
Гранична глибина занурення 61 м
Екіпаж 25 осіб
Розміри
Водотоннажність надводна {{{Водотоннажність}}}
Водотоннажність підводна {{{Водотоннажність повна}}}
Довжина найбільша (по КВЛ) 45,82 м
Ширина корпусу найб. 4,83 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,78 м
Силова установка
2 дизельних двигуни по 950 к.с. (710 кВт), 2 електродвигуни по 600 к.с. (450 кВт), дві секції по 60 електроакомуляторів.
Озброєння
Артилерія 45-мм гармата
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових ТА калібру 18 дюймів — 467 мм, 8 торпед
Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі
Торпедний відсік човна USS Н-5 (SS-148) у 1919 році

Підводні човни типу «Н»  — це 71 однопроектний підводний човен спректований на Electric Boat Три були побудовані в США, 19 в Канаді, 8 в Італії, і 41 у Великій Британії.

Історія[ред.ред. код]

Перші три підводні човни типу були закладені в березні-квітні 1911 року з назвами «Seawolf», «Наутілус» і «Сарган», котрі були перейменовані в «Н-1», «H-2» і в «Н-3» відповідно, в час будівництва, 17 листопада 1911 року, в рамках компанії уніфікації назв підводних човнів. Вони були введені в експлуатацію в грудні 1913/січні 1914 року.

У 1915 році Імператорський ВМФ Росії замовив 17 підводних човнів типу «Н»- в Electric Boat Company, котрі будувалися в КанадаКанаді в тимчасовій верфі поруч з Барнет, Ванкувер, Британська Колумбія, щоб уникнути проблем нейтралітету США . Одинадцять були доставлені замовнику, і служили на флоті Російської імперії з назвою «Holland 602», але відправлення решти шести було затримано внаслідок [Російська революція (1917) | Російської революції1917]]. Пізніше усі шість тих човнів були придбані ВМС США 20 травня 1918 і дообладнувалися в Пьюджет-Саунд, перш ніж були введені в експлуатацію як «H-4» … «Н-9». В кінці 1918 року [[USS H-1 (SS-28). сів на мілину зазнавшши аварії біля берегів Мексики 12 березня 1920 року. Інші вісім підводних човнів були виведені з бойового складу флоту в кінці 1922 року, і передані до резерву. А у 1930 році їх списали і вони були продані на металобрухт в 1931-1933 роках.

Вісім човнів Велика Британія продала у Чілі.

Конструкція[ред.ред. код]

Ці судна включені деякі пристрої, призначені для збільшення швидкості руху, які були стандартними для підводних човнів США того часу; були обладнані розбірним малим вітрилом і обертовими кришками над дулами торпедних апаратів.

Представники[ред.ред. код]

США (9 човнів)[ред.ред. код]

  • USS H-1 (SS-28) — спущений на воду 6 травня 1913. Переданий флоту 1 грудня 1913. Затонув 12 березня 1920.[1]
  • USS H-2 (SS-29) — спущений на воду 4 червня 1913. Переданий флоту 1 грудня 1913. Виведений з експлуатації 23 жовтня 1922 року.[2]
  • USS H-3 (SS-30) — спущений на воду 3 липня 1913. Переданий флоту 16 січня 1914. Виведений з експлуатації 23 жовтня 1922.[3]
  • USS H-4 (SS-147) — спущений на воду 9 жовтня 1918. Переданий флоту 24 жовтня 1918. Виведений з експлуатації 25 жовтня 1922.[4]
  • USS H-5 (SS-148) — спущений на воду 24 вересня 1918. Переданий флоту 30 вересня 1918. Виведений з експлуатації 20 жовтня 1922. launched 24 September 1918, commissioned 30 September 1918.[5]
  • USS H-6 (SS-149) — спущений на воду 26 серпня 1918. Переданий флоту 26 серпня 1918. Виведений з експлуатації 23 жовтня 1922.[6]
  • USS H-7 (SS-150) — спущений на воду 17 жовтня 1918. Переданий флоту 17 жовтня 1918. Виведений з експлуатації 28 листопада 1922.[7]
  • USS H-8 (SS-151) — спущений на воду 14 листопада 1918. Переданий флоту 18 листопада 1918. Виведений з експлуатації 17 листопада 1922.[8]
  • USS H-9 (SS-152) — спущений на воду 23 листопада 1918. Переданий флоту 25 листопада 1918. Виведений з експлуатації 3 листопада 1922 року.[9]

Велика Британія (35 човнів)[ред.ред. код]

Російська імперія (11 човнів)[ред.ред. код]

Італія (8 човнів)[ред.ред. код]

УНР (6 човнів)[ред.ред. код]

Чілі (6 човнів)[ред.ред. код]

Канада (2 човни)[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Sea Wolf / H-1 (SS-28)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  2. «Nautilus / H-2 (SS-29)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  3. «Garfish / H-3 (SS-30)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  4. «H-4 (SS-147)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  5. «H-5 (SS-148)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  6. «H-6 (SS-149)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  7. «H-7 (SS-150)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  8. «H-8 (SS-151)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 
  9. «H-9 (SS-152)». navsource.org. Процитовано 18 July 2010. 


Література[ред.ред. код]