Вівчарик золотомушковий
| Вівчарик золотомушковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phylloscopus proregulus (Pallas, 1811) | ||||||||||||||||
 Гніздовий ареал (влітку)
Зимовий ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівчарик золотомушковий[2] (Phylloscopus proregulus) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae).
Етимологія[ред. | ред. код]
Поширення[ред. | ред. код]
Гніздовий ареал виду знаходиться на північному сході Азії. Поширений на півдні Сибіру, Алтайських горах, Далекому Сході Росії, на Сахаліні, в Монголії, на північному сході Китаю і, можливо, в Північній Кореї. Гніздиться в хвойних або змішаних лісах. На зимівлю мігрує на підень Китаю та північні частини В'єтнаму, Лаосу і Таїланду.
В Україні рідкісний залітний птах. Спостерігався на острові Зміїний.
Опис[ред. | ред. код]
Дрібний птах, завдовжки 9-12 см, розмахом крил близько 17 см, вагою 5-7 г. Верхня частина тіла оливково-зелена, лише поперек жовтий. На крилі дві жовті смужки, на третьорядних махових яскраві жовті або білі облямівки. Голова темно-оливкова з поздовжньою жовтою смугою на тім'ї; над оком чітка жовта «брова». Низ сірувато-білий, з жовтим відтінком на череві і підхвісті. Дзьоб та ноги темно-коричневі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Тримається кронової частини дерев, де шукає поживу. Полює на дрібних комах. Гніздиться з червня по липень. Гніздо будує самка в хвойному дереві, зазвичай поруч із стовбуром на висоті 0,5–10 метрів над землею. Самиця відкладає і наисджує чотири-шість синьо-сірих плям білих яєць. Інкубація триває 12-13 днів. Через 12-14 днів після вилуплення пташенята залишають гніздо.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus proregulus: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 13 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Song and calls at xeno-canto [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
