Rhipidomys leucodactylus
| Rhipidomys leucodactylus | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_sclateri_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Rhipidomys leucodactylus (Tschudi, 1844) | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Rhipidomys leucodactylus (Ріпідоміс білолапий) — вид ссавців з родини Хом'якові (Cricetidae). Цей вид потребує таксономічної ревізії.
Опис[ред. | ред. код]
При довжині голови і тіла 180 мм, це найбільший вид у роді. Спинне хутро, як правило, коричневого кольору, але волоски посмуговані жовтуватими і червонуватими відтінками, і є довге темне остьове волосся розсіяне по всій шерсті. Боки помітно бліді. Низ жовтуватий, кремовий або білий, волосинки з сірими основами. Хвіст приблизно такої ж довжини, як голова і тіло і щільно одягнений у коротке від червонуватого до темно-коричневого кольору хутро і закінчується довгим чубчиком. Задні ступні великі; їх спинна поверхня має велику темну пляму, яка простягається на першій або другій фалангах пальців від II до V, а іноді й на I. Бічні сторони лап і поверхня навколо пальців сріблястого кольору.
Поширення[ред. | ред. код]
Країни поширення: Гвіана, пд. Венесуела, пн. і цн. Бразилія, Еквадор, Перу і зх.-цн. Болівія. Рід, як правило, знаходиться в низині, порослої лісом тропічної Південної Америки. У Перу його верхня висотна межа становить 1750 м.
Поведінка[ред. | ред. код]
Це плодоїдна тварина, яка була виявлена як серед культур, де вона вважається шкідником, так і всередині житлових приміщень; було повідомлено, що гризе ананас, цукровий очерет і юку. Одна особина гніздилася в отворі дерева за 15 м від землі.
Відтворення[ред. | ред. код]
Вагітні самиці з двома або трьома ембріонами були відзначені в Перу в серпні та вересні, а в Еквадорі — у вересні та листопаді.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Немає ніяких серйозних загроз для виду. Цей вид зустрічається в ряді природоохоронних територій.
Джерела[ред. | ред. код]
- James L. Patton, Ulyses F. J. Pardiñas, Guillermo D’Elía. Mammals of South America, Volume 2: Rodents. — Chicago and London : University of Chicago Press, 2015. — С. 601. — ISBN 022616960X.