П'єр Андреа Саккардо
| П'єр Андреа Саккардо | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 квітня 1845[2][3][…] Тревізо, Венето, Італія[1] |
| Помер |
11 лютого 1920[1] (74 роки) Падуя, Венето, Італія[1] |
| Країна |
_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | ботанік, професор, міколог |
| Галузь | ботаніка |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Знання мов | італійська[2][5] |
| Заклад | Падуанський університет |
| Членство | Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd і Туринська академія наук[1] |
| Діти | Доменіко Саккардоd |
П'єр Андреа Саккардо (Pier Andrea Saccardo; 23 квітня 1845, Тревізо — 12 лютого 1920, Падуя) — італійський ботанік і міколог.
Біографія[ред. | ред. код]
Саккардо навчався у ліцеї у Венеції, а потім у технічному інституті Падуанського університету, де в 1867 році отримав ступінь доктора. Він був помічником Роберто де Візіані (1800—1878), італійського ботаніка, натураліста та вченого.[6] Потім у 1869 році став професором природничої історії в Падуї. У 1876 році заснував мікологічний журнал Michelia, який опублікував багато його ранніх мікологічних робіт. У 1879 році став професором ботаніки і директором ботанічних садів університету до 1915 року. Для свого гербарію він зібрав близько 70 000 зразків грибів, які охоплювали понад 18 500 різних видів. Гербарій досі зберігається в університеті.[7]
Наукова діяльність Саккардо майже повністю зосереджена на мікології. Свою першу книгу він написав у 1864 році (коли йому було 19 років), Flora Montellica: Introduction to the flora Trevigiana. У 1872 році опублікував Mycologiae Venetae Specimen, в якому описав близько 1200 видів грибів.[8] Він опублікував понад 140 статей про Deuteromycota (недосконалі гриби) і Pyrenomycetes. Він був найбільш відомим завдяки збірнику Sylloge, що містив вичерпний список усіх назв, які використовувалися для грибів. Sylloge досі є єдиною працею такого роду, яка була водночас вичерпною для ботанічного царства грибів і досить сучасною. Саккардо також розробив систему класифікації недосконалих грибів за кольором і формою спор, яка стала основною системою, яка використовувалася до класифікації за допомогою аналізу ДНК .
Шкала хромотаксії[ред. | ред. код]
Саккардо запропонував цю колірну шкалу в 1894 році для стандартизації назв кольорів зразків рослин.
Вибрані видання[ред. | ред. код]
Незамінною в історії мікології є його головна праця Sylloge fungorum omnium hucusque cognitorum (Падуя, 1882–90, у дев'яти томах), за якою слідує видання 1931 року у 25 томах.
Книги[ред. | ред. код]
- Prospetto della Flora Trivigiana (Venice 1864)
- Bryotheca Tarvisina (Treviso 1864)
- Della storia e letteratura della Flora Veneta (Milan 1869)
- Sommario d'un corso di botanica (3rd ed., Padua 1880)
- Musci Tarvisini (Treviso 1872)
- Mycologiae Venetae specimen (Padua 1873)
- Mycotheca Veneta (Padua 1874–79)
- Michelis, commentarium mycologicum (Padua 1877 to 1882, 2 volumes.)
- Fungi italici autographie delineati et colorati (Padua 1877–86, with 1,500 tables)
Особисте життя[ред. | ред. код]
У нього був син Доменіко Саккардо (1872—1952) і дочка Неффе Франческо Саккардо (1869—1896).[6]
Таксони названі ним і на його честь[ред. | ред. код]
Саккардо був одним із найплідніших систематиків в історії грибів. Для однієї книги він описав близько 1200 видів грибів, у тому числі 52 нових для науки.[8]
Він також описав 3 види рослин;[9]
- Antennaria rectangularis Sacc., Harriman Alaska Exped 5: 34, pl. 3 (1904)[10]
- Hibiscus pentacarpos var. albiflorus Sacc. ex Fiori, Nuov. Fl. Italia 2: 165 (1926) now a synonym of Kosteletzkya pentacarpos
- Ophrys integra Sacc., in Nuov. Giorn. Bot. iii. (1871) 165. now a synonym of Ophrys apifera
Його шанували в назві різних родів і видів;
- Saccardoa Trevis. 1869, (Lichenes), synonym of Pseudocyphellaria Vain., 1890
- Saccardia Cooke 1878 (Saccardiaceae family) in Grevillea 7: 49 in 1878.[11]
- Saccardoella {{Au|Speg. 1879, (Sordariomycetes class)]] in Michelia 1(5): 461 in 1879.[12]
- Saccardinula Speg. 1885 (Elsinoaceae family) in Anales Soc. Sci. Argent. 19: 257 in 1885.[13]
- Pasaccardoa Kuntze 1891, (in the Asteraceae family.[14]
- Saccardaea Cavara 1894 now a synonym of Venustosynnema ciliatum.[15]
- Saccardophytum Speg., first published in Anales Soc. Ci. Argent. 53: 181 in 1902, now a synonym of Benthamiella.[16]
- Saccardomyces Henn. 1904 (Trichosphaeriaceae family) in Hedwigia 43: 353 in 1904.[17]
- Phaeosaccardinula Henn. 1905 (Chaetothyriaceae family) in Hedwigia 44: XIV, 67 in 1905.[18]
- Neosaccardia Mattir. 1921 (fungi), synonym of Scleroderma Pers., 1801[19]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д www.accademiadellescienze.it
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Ottaviani A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2017. — Vol. 89.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Burkhardt, Lotte (2022). Eine Enzyklopädie zu eponymischen Pflanzennamen [Encyclopedia of eponymic plant names] (pdf) (German) . Berlin: Botanic Garden and Botanical Museum, Freie Universität Berlin. doi:10.3372/epolist2022. ISBN 978-3-946292-41-8. Процитовано 27 січня 2022.
- ↑ Forin, Niccolò; Nigris, Sebastiano; Voyron, Samuele; Girlanda, Mariangela; Vizzini, Alfredo; Casadoro, Giorgio; Baldan, Barbara (31 серпня 2018). Next Generation Sequencing of Ancient Fungal Specimens: The Case of the Saccardo Mycological Herbarium. Front. Ecol. Evol. doi:10.3389/fevo.2018.00129.
- ↑ а б Pier Andrea Saccardo, mycologist: brief biography. www.first-nature.com. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardo, Pier Andrea | International Plant Names Index. www.ipni.org. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Antennaria rectangularis Sacc. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardia - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardoella - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Pasaccardoa Kuntze. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Species Fungorum - Names Record. www.speciesfungorum.org. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardophytum Speg. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Saccardomyces - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Phaeosaccardinula - Search Page. www.speciesfungorum.org. Species Fungorum. Процитовано 8 жовтня 2022.
- ↑ Neosaccardia Mattir. www.gbif.org (англ.). Процитовано 8 жовтня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- «П'єр Андреа Саккардо (1845—1921)» Мікологічна асоціація Іллінойсу
- Вуба, Деніел А. (1999) «Історія мікології» Університет Тоусона, доктор медичних наук
- Саккардо (1894) Chromotaxia, seu nomenclator colorum… ad usum botanicorum et zoologorum (англійською, французькою, німецькою, італійською та латинською мовами) — цифрове факсиміле з бібліотеки Лінда Холл
|
