Падуанський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Падуанський університет
Logouniversityofpadua.gif
Оригінальна назва Università degli Studi di Padova
Назва латиною Universitas Studii Paduani
Девіз лат. Universa Universis Patavina Libertas (Свобода Падуї, загальна і для всіх)
Заснований 1222
Ректор Джузеппе Закарія[1]
Тип державний
Студентів 61 361 (2008)
Інтернів 2 326 (2008)
Професорів 2 396
Адреса Падуя, Італія
Сайт http://www.unipd.it/

Падуанський університет — університет в італійському місті Падуя, заснований в 1222 році.

Історія[ред.ред. код]

До заснування університету в Падуї вже існували церковні школи, що належали переважно монастирям і де вивчали канонічне право і теологію. Існували також приватні школи вільних мистецтв, а з XII століття — правничі й нотаріальні школи.

У 1222 році Єпископ Джордано та міський староста Джованні Руска надали в місті притулок викладачами та студентами, які залишили Болонський університет через конфлікт з керівництвом (домагалися більших академічних свобод — Libertas scholastica). Цього ж року болонці заснували в Падуї університет. До них долучилися також викладачі з Віченци, де в 1209 році було закрито високу школу. Завдяки духу свободи, що панував у Падуї, а також відкритості й заможності городян університет швидко утвердився. РОзвиткові університету сприяли також домініканці, які в 1226 році заснували в місті свій монастир.

В середні віки в Падуї вчилися студенти з усієї Європи, розділені на «нації» (земляцтва) за місцем походження. З 1339 по 1813 роки університет складався з двох частин — Universitas Iuristarum (Університет юристів), де викладалося цивільне і канонічне право і богослов'я, та Universitas Artistarum (Університет художників (гуманітаріїв)), де викладалися астрономія, діалектика, філософія, граматика, медицина і риторика.

Падуанський університет став одним із центрів науки (астрономія, медицина, право) епохи Відродження, йому протегувала Венеціанська республіка, яка забезпечувала дух незалежності від схоластичної догматики і впливів Риму.

У 1592 році на місце Джузеппе Молетті на кафедрі матеметики прийшов викладати Галілео Галілей. Галілей працював в університеті 18 років й незадовго до того, як полишив Падую, він опублікував першу серію своїх робіт з астрономії. У 1872 році університет зайняв приміщення колишнього монастиря Святої Марії. З часом окремо розмістилися й університетські клініки.

У епоху Відродження та раннього Нового часу в університеті навчалися й викладали численні видатні постаті італійської та європейської культури, окрім вже згаданого Галілея, Піко делла Мірандола, Микола Кузанський, Копернік, один із засновників італійської літературної мови П'єтро Бембо, Торквато Тассо, Везалій, білоруський першодрукар Франциск Скорина. У 1678 році ступінь доктора філософії вперше у світі отримала жінка — Елена Корнаро Піскопія.

У XVII—XVIII століттях університет пережив період занепаду. У XIX столітті число студентів знову стало зростати. Старий корпус — Палац дель Бо — вже не вміщав усіх, хто навчався в університеті.

У XIX—XX ст. спостерігалася тенденція до децентралізації університету й до виникнення лабораторій і кампусів за межами Падуї. 8 лютого 1848 під час революції 18481849 років відбулося повстання студентів проти австріійского панування, після чого університет був закритий до 1850 р.

У 1995 році прийнято новий статут, який дає університету більше незалежності. Зараз університет вважається одним з найпрестижніших в Італії. У 20012007 роках Падуанський університет шість разів поспіль був визнаний найкращим італійським університетом. Особливо сильними є факультети економіки, математики, фізики, природничих наук та сільського господарства.

Факультети[ред.ред. код]

Університет пропонує широкий спектр навчання на тринадцяти факультетех:

  • Сільськогосподарський факультет
  • Факультет економіки
  • Фармацевтичний факультет
  • Юридичний факультет
  • Факультет машинобудування
  • Факультет гуманітарних наук
  • Факультет медицини та хірургії
  • Факультет ветеринарної медицини
  • Факультет психології
  • Факультет педагогічих наук
  • Факультет математичних, фізичних і природничих наук
  • Факультет політології
  • Факультет статистики

Університетські музеї[ред.ред. код]

  • Музей антропології
  • Ботанічний музей
  • Музей педагогіки
  • Музей геології та палеонтології
  • Музей автомобілів «Енріко Бернарді»
  • Музей мінералогії
  • Археологічний музей науки і мистецтва
  • Музей історії фізики
  • Музей історії медицини та охорони здоров'я
  • Музей астрономічних інструментів
  • Музей зоології

Ботанічний сад[ред.ред. код]

Університетський ботанічний сад (Orto Botanico) — найстаріший у світі з постійно діючих Ботанічних садів . Був заснований в 1545 році рішенням Венеціанського Сенату з метою вирощування «лікувальних трав» для Медичного факультету Падуанського Університету .

Зараз університетський Орто-Ботаніко займає площу 22 тис. м². і може похвалитися найстаршими в Європі зразками магнолії і гінкго . У 1997 році Падуанський ботанічний сад як «прототип всіх ботанічних садів» був занесений ЮНЕСКО до числа пам'яток Світової спадщини.

Обсерваторія[ред.ред. код]

У структуру університету входить також Астрофізична обсерваторія Азіаго, заснована в 1942 році на Плато Азіаго в провінції Віченца, Італія .

Видатні студенти[ред.ред. код]

Видатні викладачі[ред.ред. код]

Кафедра анатомії[ред.ред. код]

Кафедра астрономії[ред.ред. код]

Кафедра математики[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]