Vinayakia
| Vinayakia | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | †Proailurinae |
| Рід: | †Vinayakia Pilgrim, 1932 |
| Типовий вид | |
| Vinayakia nocturna Pilgrim, 1932
| |
| Інші види | |
| |
Vinayakia — це викопний рід проайлюринових котів з трьома видами: Vinayakia nocturna, Vinayakia intermedia та Vinayakia sarcophaga. Усі три види засновані на скам’янілостях, зібраних із міоценових формацій Нагрі та Чінджі Сівалікс в Індії та Пакистані.
Історія та найменування[ред. | ред. код]
Рід Vinayakia був виділений британським палеонтологом Гаєм Еллкоком Пілігримом у 1932 році для двох однаково нових видів: Vinayakia nocturna, типовий вид, і Vinayakia sarcophaga. V. nocturna було описано на основі правої гілки нижньої щелепи (GSI-D 221), зібраної з формації Нагрі за дві милі на північний схід від Кадірпура в районі Атток Соляного хребта. Додаткова скам’янілість, часткова права верхня щелепа (GSI-D 218), зібрана поблизу Бахітти в районі Джелум Соляного хребта, також була описана та віднесена до виду. V. sarcophaga базувався на пов’язаних лівій і правій верхніх щелепах (GSI-D 217), зібраних Вінаяком Рао з формації Чіндзі на південь від Котал-Кунда в районі Джелум. Назва роду Vinayakia вшанована Рао Бахадуром М. Вінаяком Бао, колегою Pilgrim, на знак вдячності за його роботу зі скам’янілостями Сіваліка; етимології назв видів не надано[1].
Третій вид, Vinayakia intermedia, був описаний у 1963 році на основі скам'янілостей з формації Нагрі в районі Харітальянгар[2].
Опис[ред. | ред. код]
Пілігрим описав V. nocturna як надзвичайно велику кішку, середню за розміром між тигром і леопардом, а V. sarcophaga як подібну за розміром до V. nocturna[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Пілігрим висунув теорію, що Вінаякія представляє аберантну лінію, що походить від Proailurus, з V. sarcophaga предком V. nocturna. Крім того, він вважав Mellivorodon palaeindicus прямим, дегенеративним нащадком Вінаякії, і пов’язував з Вінаякію інший екземпляр GSI-D 220, фрагмент верхнього першого моляра, який він описав у тій же статті як невизначену котячу, через те, що він подібний за формою до еквівалентних зубів у Proailurus, але збігається за розміром з V. nocturna. Він класифікував Vinayakia як частину підродини котячих Proailurinae[1].
Едвін Колберт у 1935 році дотримувався класифікації Пілігріма Vinayakia як проайлурину, але вважав рід «мало цінним» через фрагментарну природу скам’янілостей[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Pilgrim, G. (1932). The fossil Carnivora of India. Palaeontologia Indica, Memoirs of the Geological Survey of India. 18: 157—164.
- ↑ Prasad, K. N. (1963). Fossil Carnivora from the Siwalik beds of Haritalyangar, Himachal Pradesh. Journal of the Mineralogical Society of India. 17: 95.
- ↑ Colbert, Edwin H. (1935). Siwalik Mammals in the American Museum of Natural History. Transactions of the American Philosophical Society. 26: 117. doi:10.2307/1005467. JSTOR 1005467.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||