Янсонс Арвід

Янсонс Арвід
латис. Arvīds Jansons
Основна інформація
Дата народження	10 жовтня 1914(1914-10-10)
Місце народження	Лієпая, Гробинський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія
Дата смерті	21 листопада 1984(1984-11-21) (70 років)
Місце смерті	Манчестер, Великий Манчестер, Велика Британія
Поховання	Літераторські мостки
Громадянство	Латвія і СРСР
Професії	диригент, музичний педагог, викладач університету, скрипаль
Освіта	Латвійська академія музики
Відомі учні	Ari Angervod і Antal Jancsovicsd
Інструменти	скрипка
Жанри	класична музика
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Діти	Маріс Янсонс
Файли у Вікісховищі

А́рвід Я́нсонс (латис. Arvīds Jansons; 10 (23) жовтня 1914, Лієпая — 21 листопада 1984, Манчестер, похований в Ленінграді) — латвійський та радянський диригент, Народний артист СРСР (1976), лауреат Сталінської премії (1951).

Біографія

В 1929-1935 навчався в консерваторії міста Лієпая по класу скрипки і (1940-1944) — також по класу скрипки та композиції в Латвійській консерваторії в Ризі, грав в оркестрі Ризької опери. Паралельно брав уроки диригування у Лео Блеха і в 1944 вперше став за диригентський пульт. Незабаром Янсонс отримав місце диригента в Латвійській опері, а після завоювання другої премії на Всесоюзному конкурсі диригентів в 1946 очолив симфонічний оркестр Латвійського радіо, з яким працював протягом шести років. В 1952 став одним з диригентів симфонічного оркестру Ленінградської філармонії, з яким виступав не тільки в СРСР, а й за кордоном. Нерідко Янсонса запрошували диригувати зарубіжними колективами, зокрема, Токійським симфонічним оркестром. З 1965 активно займався також педагогічною діяльністю, даючи майстер-класи в Німеччині, Фінляндії та Швеції, в 1972-1984 завідував кафедрою оперно-симфонічного диригування в Ленінградської консерваторії. Помер від серцевого нападу під час концерту, диригуючи оркестром Халле. Похований на Літераторськх мостках.

Творчість

Репертуар Янсонса був дуже великий, його основу становили твори Бетховена, Брамса, Сібеліуса, Чайковського, Шостаковича. Звучання оркестру під управлінням Янсонса відрізнялося яскравістю і жвавістю інтерпретації, глибоким драматизмом, оригінальністю фразування.

Син Арвіда Янсонса, Маріс, також став відомим диригентом.

Нагороди та звання

• Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1957)
• Заслужений артист Латвійської РСР (1950)
• Сталінська премія (1951)
• Народний артист СРСР (1976)
• Орден Трудового Червоного Прапора
• Орден Дружби народів (1983)
• Два ордена «Знак Пошани» (1946, 1956), а також медалями.

Джерела

• М. Янсонс. Арвид Янсонс. — СПб., 1994

Посилання

• Фотографии Янсонса^{[недоступне посилання з серпня 2019]}