Желіба Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Желіба Володимир Іванович
Народився 24 лютого 1934(1934-02-24)
село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область
Помер 21 жовтня 2013(2013-10-21) (79 років)
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Alma mater Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] і Уманський сільськогосподарський інститут (1957)
Посада народний депутат України[1]
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Орден Дружби народів
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володимир Іванович Желіба (24 лютого 1934, село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР21 жовтня 2013[2]) — радянський і український політичний діяч, дипломат. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1952 — вступив до Уманського сільськогосподарського інституту. Закінчив:

Кар'єра[ред. | ред. код]

Член КПРС з 1956 року.

З червня 1957 року — агроном-ентомолог Тростянецької МТС Заложцівського району Тернопільської області.

З червня 1958 року — головний агроном, начальник районної сільськогосподарської інспекції у Заложцівському районі.

З квітня 1961 року — головний державний інспектор по закупівлі у Заложцівському районі Тернопільської області.

З квітня 1962 року — 2-й секретар Заложцівського районного комітету КПУ; заступник секретаря парткому колгоспно-радгоспного управління.

З травня 1963 року — інструктор, консультант відділу організаційно-партійної роботи, інспектор ЦК КПУ.

З листопада 1971 по 1973 рік — 1-й заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих.

З квітня 1973 по 1978 рік — секретар Чернігівського обласного комітету Компартії України.

З вересня 1978 по 1980 рік — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З березня 1980 року — голова виконкому Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 6 квітня 1990 року — голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 4 березня 1990 року — Народний депутат України 1-го скликання

З лютого 1991 по лютий 1992 — сумістив посаду голови Кіровоградської обласної Ради та голови Кіровоградського облвиконкому.

З лютого 1992 року — член комісії ВР України з питань розвитку місцевого самоврядування.

З березня 1992 по січень 1998 — Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь[3][4].

З квітня 1998 — радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. Пішов з життя один із колишніх керівників області Володимир Іванович Желіба. Кіровоградська ОДА. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2020.
  3. Указ Президента України від 4 березня 1993 року № 74/93 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
  4. Указ Президента України від 3 січня 1998 року № 1/98 «Про звільнення В. Желіби з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь»
  5. Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2004 року № 206 «Про нагородження Желіби В.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».