Йозеф Гіртль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йозеф Хіртль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Гіртль
нім. Josef Hyrtl
Народився 7 грудня 1810(1810-12-07)[1][2][…], 7 грудня 1811(1811-12-07)[5][6] або 4 грудня 1810(1810-12-04)[3]
Айзенштадт, Австрія[1]
Помер 17 липня 1894(1894-07-17)[1][2][3]
Перхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австро-Угорщина[1]
Поховання Cemetery Perchtoldsdorfd і Grave of honord
Країна  Австро-Угорщина
 Австрійська імперія
Діяльність біолог, професор, анатом, донатор, лікар, педагог
Alma mater Віденський університет
Відомі учні Jindřich Wankeld і Eusebio Oehld
Знання мов німецька[2][7]
Заклад Віденський університет і Карлів університет
Членство Леопольдина, Російська академія наук, Прусська академія наук і Угорська академія наук
Брати, сестри Jakob Hyrtld
У шлюбі з Auguste Hyrtld
Нагороди

почесний громадянин[d]

Йозеф Гіртль (нім. Josef Hyrtl; 7 грудня 1810(18101207), Айзенштадт — 17 липня 1894, Перхтольдсдорф (нині — в землі Верхня Австрія)) — австрійський лікар та анатом, почесний громадянин міст Відень та Айзенштадт.

Біографія[ред. | ред. код]

Йозеф Гіртль народився у 1810 році, в Айзенштадті, який на той час адміністративно входив до складу угорської частини Австрійської імперії, в небагатій родині музиканта (його батько грав на гобої у придворній князівській капелі Естергазі). Почав вивчати медицину в Відні 1831 року. Відзначався серед студентів своїми здібностями, та вже у 1833 році став прозектором, асистентом професора Йозефа Юліуса Чермака. Читав студентам-фізіологам курс лекцій з практичної анатомії. 1837 року Гіртль став професором Карлового університету в Празі. Тут він займався науковою роботою, написав декілька праць. У 1845 році вчений повернувся до Віденського університету. Тут йому асистував чех Їндржих Ванкель, який надалі став відомим вченим.

1850 року Гіртль закінчив свій «Словник топографічної анатомії», що став одним з найважливіших підручників для медичних училищ. 1850 року він також створив у Відні Музей порівняльної анатомії, а також реконструював заснований 1745 року Герардом ван Світеном музей людської анатомії.

1864 року, до 500-річчя Віденського університету, Йозеф Гіртль був призначений його ректором, як один з найбільш заслужених професорів. У 1857 році він став членом-кореспондентом Берлінської академії наук. 1874 року, у зв'язку з послабленням зору, вчений залишив викладацьку діяльність та переїхав з дружиною до Перхтольдсдорфа, де у Гіртлів був власний будинок, і там продовжував наукову діяльність. 17 липня 1894 року Гіртль був знайдений мертвим у власному ліжку.

Після смерті вченого за його заповітом значні суми були передані на доброчинні цілі — для підтримки сиріт та інвалідів. На ці кошти в Медлінгу (Нижня Австрія) було зведено дім сиріт, який має ім'я Гіртля.

Брат Йозефа Гіртля, Якоб Гіртль (17991868), був відомим віденським гравером. У його власності знаходився череп Моцарта, який він заповів своєму брату-анатому. Йозеф Гіртль дослідив череп, а потім передав його за заповітом в Моцартеум, у Зальцбургу.

Твори[ред. | ред. код]

Титульний аркуш першого видання «Словника топографічної анатомії» (1853)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Der Anatom Josef Hyrtl, 1810−1894. (Festschrift, Mödling, 1991)
  • Glaser, H.: Hyrtl (In: Ders., Wiens große Ärzte. Wien 1950, S. 71−82)
  • Dokumente zur Geschichte der Berliner Akademie der Wissenschaften von 1700 bis 1990 (= Berliner Studien zur Wissenschaftsgeschichte, Band 1) — Werner Hartkopf / Gert Wangermann, Berlin 1991, ISBN 3-86025-008-6
  • Gasser/Mitterwenger/Karanitsch: Der Anatom Joseph Hyrtl 1810—1894, Perchtoldsdorf 1991.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118708481 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  4. Who Named It?
  5. https://resolver.pim.hu/auth/PIM58872
  6. Dr. Constant v. Wurzbach Hyrtl, Joseph // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 9. — S. 464.
  7. CONOR.Sl