Айзенштадт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айзенштадт
нім. Eisenstadt
Герб
Основні дані
Країна Австрія Австрія
Регіон Бургенланд
Населення 12 367 чоловік (2007)
Площа міста 42,91 км²
Географічні координати 47°50′44″ пн. ш. 16°31′08″ сх. д. / 47.84556° пн. ш. 16.51889° сх. д. / 47.84556; 16.51889Координати: 47°50′44″ пн. ш. 16°31′08″ сх. д. / 47.84556° пн. ш. 16.51889° сх. д. / 47.84556; 16.51889
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Міська влада
Веб-сторінка http://www.eisenstadt.at

А́йзенштадт (нім. Eisenstadt) — місто на сході Австрії, адміністративний центр землі Бургенланд. Населення 12 367 чоловік (2007).

Клімат[ред.ред. код]

Кліматограма Айзенштадт
С Л Б К Т Ч Л С В Ж Л Г
 
 
34
 
3
-3
 
 
30
 
5
-2
 
 
45
 
10
2
 
 
52
 
15
6
 
 
63
 
21
10
 
 
71
 
23
13
 
 
67
 
26
15
 
 
60
 
26
15
 
 
59
 
21
11
 
 
44
 
15
7
 
 
54
 
8
2
 
 
41
 
4
-1
Температура в °CСума опадів в мм
Джерело: ZAMG

Довготривала середня річна температура (у період з 1961 до 1990 року) становить 10,4 °C. Середнє значення у 2004 році становило 10,3 °C. Середня річна кількість опадів (у 1961–1991 роках) становила 589 мм.

Історія[ред.ред. код]

Знахідки підтверджують, що регіон Айзенштадта був заселений вже за часів Гальштатської культури. Дещо згодом тут оселились кельти й римляни. Під час великого переселення народів різні германські народи й гуни заселили регіон Айзенштадта. Близько 800 року Карл Великий поклав початок заселенню баварцями. Перша згадка про місто датується 1118 роком, тоді воно називалось Каструм Ферреум (Castrum Ferreum).[1] З 1264 року воно стало відоме як «Мінор Мортін» (угорською «Кішмартон»). Сучасну назву місто має з 1373 року.

У 1373 році місто перейшло у володіння до угорського дворянського роду Каніщай (Каніцсай). Це дозволило зміцнити стіни та звести фортецю з ровами. Назва «Eysenstat» («залізне місто») також походить з тих часів. Айзенштадт отримав свободу торгівлі у 1388 році. Герцог Альбрехт VI придбав місто 1445 року; наступні 150 років Айзенштадт залишався під управлінням Габсбургів. У XV столітті в Бургенланді з'явились переселенці-хорвати, які називають Айзенштадт Желєзно, а Бургенланд Градіще; у подальшому сформувався їхній діалект (градіщансько-хорватська мова), нині мають культурну автономію.

За часів турецьких війн 1529 та 1532 років Айзенштадт захоплювали турки під час їхнього просування на Відень.

Зміни кількості населення
Рік Населення
1900 7387
1910 7073
1923 6796
1934 8897
1939 9005
Рік Населення
1951 7568
1961 9315
1971 10 062
1981 10 102
1991 10 349
2001 11 334

У 1647 році місто потрапило під владу угорського князівського дому Естергазі. Князівський рід змінив обличчя міста тривалою жвавою будівельною роботою. 26 жовтня 1648 року Айзенштадту указом імператора Священної Римської імперії (Фердинанд III) надано статус вільного міста. Місто сплачувало за це 16 000 гульденів та 3000 бочок вина вартістю 9000 гульденів. У 1670 році Пауль I Естергазі дозволяє оселитись в Айзенштадті й 6 сусідніх населених пунктах, відомих як 7 громад, приблизно 3000 євреїв, яких було вигнано з Відня. Самсон Вертаймер (16581742), який діяв у Відні як крупний комерсант, був в Айзенштадті рабином. Золота доба художнього життя тут починалась із призначення Йозефа Гайдна на роль князівського придворного капельмейстера у 1760-их роках. У 1809 році Айзенштадт під час війни пятої коаліції був зайнятий французькими підрозділами. У 1897 році місто приєдналось до залізничної мережі.

Після Першої світової війни та розпаду Габсбурзької багатонаціональної держави відбувалась трирічна боротьба за майбутню державну приналежність Бургенланду, й таким чином, Айзенштадта. За Сен-Жерменською мирною угодою Бургенланд перейшов у 1921 році до Австрії. Тим не менше, первинно передбачений як столиця Бургенланду Оденбург (сучасний Шопрон), відійшов за результатами референдуму до Угорщини. Замість Оденбурга саме Айзенштадт став 30 квітня 1925 року місцезнаходженням бургенландського уряду і, разом з тим, столицею землі.

Під час Другої світової війни Айзенштадт одного разу бомбардували, причому було 40 людських жертв. У 1945 році Червона армія зайняла Айзенштадт, і місто, як і вся Східна Австрія, залишалось до 1955 року в зоні радянської окупації. У 1960 році в Айзенштадті розмістилась Айзенштадтська єпархія.

Міський поділ[ред.ред. код]

Міські райони
  • Айзенштадт,
  • Клайнхефлайн,
  • Санкт-Георген
Кадастрові громади
  • Айзенштадт,
  • Айзенштадт-Оберберг,
  • Айзенштадт-Унтерберг,
  • Клайнхефлайн,
  • Санкт-Георген

Економіка[ред.ред. код]

У 1089 компаніях, офісах та підприємствах Айзенштадта були зайнято (станом на 15 травня 2001 року) 13 581 співробітники. На 8 підприємствах із них працювало понад 200 співробітників. У 2006 році після завершення сприяння ЄС багато фірм переїхало з Айзенштадта до Відня або до Угорщини.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Заходи[ред.ред. код]

  • Фестиваль Гайдна
  • Свято Айзенштадта, у пішохідній частині історичного центру
  • Фестиваль 1000 вин — бургенландський винний тиждень перед оранжереєю Замкового парку

Пам'ятки[ред.ред. код]

Музеи[ред.ред. код]

  • Музей Гайдна
  • Земельний (краєзнавчий) музей
  • Музей парафіян
  • Музей пожежної команди
  • Історичний музей (Landmuseum)
  • Єврейський музей (Österreichisches Jüdisches Museum)

Релігійні споруди[ред.ред. код]

Замки[ред.ред. код]

Інші споруди[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

  • SC Eisenstadt
  • EV Eisenstadt Raptors
  • inlineskating-eisenstadt (Inline-марафон) — щорічний спортивний захід для інлайн-скейтерів, популярність якого зростає.

Видатні жителі[ред.ред. код]

Почесні городяни[ред.ред. код]

Політична ситуація[ред.ред. код]

Бургомістр — Андреа Фрауншиль (АНП) за результатами виборів 2007 року.

Рада представників комуни (нім. Gemeinderat) має 29 місць:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Путівник «Ле Пті Фюте» — Австрія / 5-е вид. — М.: Авангард, 2005. С. 179.

Джерела[ред.ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 17—18(рос.)
  • Офіційна сторінка