Щекавицька вулиця (Київ)

Щекавицька вулиця; Київ
Місцевість	Поділ (Плоське)
Район	Подільський
Назва на честь	гори Щекавиця
Колишні назви
	Щекова
Загальні відомості
Протяжність	950 м
Координати початку	50°28′01″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.467083° пн. ш. 30.507472° сх. д.Координати: 50°28′01″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.467083° пн. ш. 30.507472° сх. д.
Координати кінця	50°28′24″ пн. ш. 30°31′02″ сх. д. / 50.473417° пн. ш. 30.51722° сх. д.
поштові індекси	04071, 04070
Транспорт
Найближчі станції метро	«Контрактова площа»
Автобуси	53 (по вул. Набережно-Хрещатицькій); 72 (по вул. Костянтинівській та вул. Межигірській)
Трамваї	Тр 11, 12, 16, 19
Маршрутні таксі	Мт 587
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Щекавицька»
Рух	односторонній (від початку до Костянтинівської вул.), двосторонній (від Костянтинівської вул. до кінця)
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11919
У проєкті OpenStreetMap	r365753
Мапа
Щекавицька вулиця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Щекавицька вулиця.

Щекави́цька ву́лиця — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ (Плоське). Пролягає від Ярославського провулку до Набережно-Хрещатицької вулиці.

Прилучаються вулиці Кирилівська, Костянтинівська, Межигірська, Волоська і Почайнинська.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася у середині XIX століття під час перепланування Плоської частини міста. У 1834 році вперше згадується запланована, але ще не забудована вулиця Ще́кова. У 1846 році вулиця вже існує під сучасною назвою — від гори Щекавиця, біля якої вона починається.

Забудова[ред. | ред. код]

За міським розкладом Щекавицька вулиця належала частково до 2-го, частково до 4-го розряду. У 1914 році переведена до 1-го розряду. Історичну забудову складали як капітальні прибуткові, промислові та громадські споруди (зокрема, синагога), так і скромні міщанські садиби. Забудова кінця XIX — початку XX століття збереглася частково на початку та наприкінці вулиці (будинки № 3/9, 8, 34, 44). Сучасна житлова забудова представлена переважно «сталінками» та будинками 1980-х—2000-х років.

Пам'яткою архітектури є церква святого Дмитра Ростовського, що входила до храмового комплексу святих Костянтина та Єлени, зруйнованого у 1930-ті роки. Будівля № 6/8, на розі з Кирилівською вулицею — це залишки дзвіниці храмового комплексу, у нижньому ярусі якої існувала церква святого Дмитра, та так званого теплого храму. У 1930-х роках верхні яруси дзвіниці розібрали, а в нижньому облаштували спортзал для школи № 17. Дзвіниця була споруджена у 1756–1758 роках архітектором І. Г. Григоровичем-Барським, теплий храм зведений у 1863–1865 роках за проектом архітектора П. І. Спарро.

Ще однією пам'яткою сакральної архітектури є будівля синагоги (№ 29), зведена у 1895 році за проектом архітектора Миколи Горденіна та реконструйована у 1915 році Володимиром Гінзбургом. З архітектурної точки зору будівля поєднувала у собі елементи модерну та мавританського стилю. У 1929 році синагогу було закрито та знову відкрито у 1945 році. Близько п'ятдесяти років це була єдина діюча синагога у Києві. У 2002 році проведено чергову реставрацію та реконструкцію синагоги.

Будинок № 19/33 (XIX ст., колишній прибутковий будинок Вертипороха) з 1994 року перебуває на обліку як нововиявлений об'єкт культурної спадщини, нині належить приватному власникові — ПКП «Поділ-Бізнес»^[1]. З 1990-х рр. перебуває в аварійному стані, у жовтні 2017 частина будівлі обвалилася^[2], у 2014 та в грудні 2017 пам'ятка зазнала пожеж^[1].