Ясеновка (Калачіївський район)
| село Ясеновка | |
|---|---|
| рос. Ясеновка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Калачіївський |
| Поселення | Ясеновське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20215876001 |
| Код ЗКТМО: | 20615476101 |
| Основні дані | |
| Населення | 589 |
| Поштові індекси | 397627 |
| Телефонний код | +7 47363 |
| Географічні координати: | 50°31′36″ пн. ш. 40°47′54″ сх. д. / 50.52666666669477280° пн. ш. 40.79833333336077317° сх. д.Координати: 50°31′36″ пн. ш. 40°47′54″ сх. д. / 50.52666666669477280° пн. ш. 40.79833333336077317° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Ясеновка | |
|
| |
Ясеновка (рос. Ясеновка) — село Калачіївського району Воронізької області. Адміністративний центр Ясеновське сільське поселення.
Населення становить 589 осіб за переписом 2010 року (201 чоловічої статі та 231 — жіночої), 772 особи — 2005 року.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1967 осіб (974 чоловічої статі та 993 — жіночої), налічувалось 177 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Руднянської волості мешкало 1303 особи, налічувалось 224 дворових господарств, існувала православна церква й 2 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2507 осіб (1252 чоловічої статі та 1255 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року на хуторі мешкало 2507 осіб (1256 чоловічої статі та 1251 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 415 дворових господарств, існували православна церква, земська школа, 2 маслобійних заводи, 2 крупорушки, 35 вітряних млинів, 2 дріб'язкових і винна лавки, проходили щорічний ярмарок й 2 торжки[4].
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Ясеновка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 963)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-38. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5638)
| ||||||||||||||
.png){kind=small}
.png)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
