Шинто-Мару № 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія
Японія Японія
Назва: Шинто-Мару № 1 (Shinto Maru N0 1)
Доля: 18 лютого 1944 потоплене на шляху з Рабаулу на Трук
Основні характеристики
Тип: вантажне
Тоннаж: 1933 GRT
Шинто-Мару № 1. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
19.02.44
19.02.44
Місце загибелі «Шинто-Мару № 1»

Шинто-Мару № 1 (Shinto Maru N0 1) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь в операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

3 лютого 1943 року в Південнокитайському морі за 30 км на південний схід від Гонконгу «Шинто-Мару № 1» зазнало пошкоджень середньої важкості від торпедної атаки підводного човна Tunny[1].

Щонайменше з літа 1943 року «Шинто-Мару № 1» неодноразово діяло в південно-східному секторі фронту, доправляючи вантажі із транспортного хабу на Палау (західні Каролінські острови відповідно) до Нової Гвінеї та архіпелагу Бісмарка.

Так, у середині червня 1943 року воно перебувало в Рабаулі (головна передова база на острові Нова Британія, з якої провадились операції на Соломонових островах), звідки 18 червня вийшло у зворотний рейс[2].

20 липня 1943 року «Шинто-Мару № 1» у складі конвою «Ханза № 5» попрямувало з Палау до Нової Гвінеї, куди прибуло 25 липня, а після розвантаження повернулось на Палау[3][4].

З 21 вересня по 2 жовтня 1943 року «Шинто-Мару № 1» здійснило перехід у складі конвою O-209 із японського порту Саєкі до Палау, після чого 8—15 жовтня перейшло до Рабаула разом із конвоєм SO-806[5].

Далі воно опинилось у Сінгапурі, звідки 13 листопада вийшло у складу конвою O-106 та 26 листопада вчергове прибуло на Палау. Звідси «Шинто-Мару № 1» вийшло 2 грудня 1943 року та 10 грудня разом із конвоєм SO-105 досягнуло Рабаула[6].

У кінці місяця «Шинто-Мару № 1» вже знову було на Палау, звідки 28 грудня 1943 року вийшло до Саєкі у складі конвою FU-805, який прибув до Японії 6 січня 1944 року[7].

25 січня 1944 року воно вийшло з Японії у складі конвою O-510 та 6 лютого досягло Палау. Звідси воно вийшло 12 лютого до Рабаула разом із конвоєм SO-903[8].

Уже о першій годині ночі 19 лютого 1944 року «Шинто-Мару № 1» полишило Рабаул разом із конвоєм O-902. На борту судна перебували кілька сотень військовослужбовців 11-го Повітряного флоту ВМФ Японії. У другій половині дня 19 лютого поблизу західного завершення острова Нова Ірландія (за два десятки кілометрів від Кавіенгу) «Шинто-Мару № 1» затонуло внаслідок авіаудару, при цьому загинули 65 членів екіпажу (включно зі стрільцями) та 41 пасажир[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (26 вересня 2015). World War II Sea War, Vol 8: Guadalcanal Secured (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-13-5.
  2. Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. Smith, Gordon; Kindell, Don; Bertke, Donald A. (25 грудня 2016). World War II Sea War, Vol 10: Il Duce Deposed (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-17-3.
  4. Hansa Bay WW2 wrecks for Tourism. gtenfundraiser.com.pg. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  5. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  6. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  7. Japanese Minelayers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2020.
  8. PacificWrecks.com. Pacific Wrecks - HA-52 Type B Midget Submarine. pacificwrecks.com (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 23 грудня 2020.
  9. Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 грудня 2020.