Православний тероризм: відмінності між версіями
Renvoy (обговорення | внесок) Створена сторінка: Файл:Завершение Крестного Хода у Белого Дома Октябрь 2003.jpg|міні|274x274пкс|Закінчення Хре... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 10:21, 17 вересня 2017
Православний тероризм[1][2][3][4][5] — форма релігійного тероризму, свідоме застосування православними насилля для захисту т. з. почуттів віруючих, російського світу та поширення цих ідей за допомогою пропаганди у ЗМІ, навчальних закладах і церквах. Зазвичай використовується релігійними фанатиками й російськими священнослужителями на території поширення православ'я.
Історія
Один з найперших прикладів виправдання релігійного православного тероризму дає сибірський священник, депутат Державної думи Російської імперії II скликання, Брілліантов Олександр Іванович. У дореволюційній пресі наводилася його відповідь журналісту, який поцікавився у священика, чи є в Євангеліє виправдання революційного терору. «Чому б і ні», - сказав Брілліантов.[1]
Справа Рино-Скачевського
Перші признаки православного тероризму у новітній історії були відзначені у справі Рино-Скачевського.[1] За словами Артура Рино, він вбив 37 людей, з них 20 разом зі своїм приятелем Павлом Скачевським. Злочини проходили з серпня 2006 року по 2008 рік. Загалом у злочинному угрупованні знаходилось близько 8 людей. 8 квітня 2010 року суд признав лідерів терористичної спілки винними і призначив 10 років позбавлення волі. За даними розслідування злочинці називали себе "російськими солдатами, які відчищали столицю (ред. - Москву) від окупантів". Мати Артура Рино була релігійною фанаткою, працювала у відділі культури Єкатеринбурзької єпархії Російської православної церкви. На останньому слові на суді Артур вигукнув: "Вбивав за віру, царя, і вітчизну! Всі проблеми країну заполонили, тому що царську сім'ю розстріляли більшовики. Тепер ось понаїхали ...". На думку фахівців, в цих словах немає нічого дивного, враховуючи те середовище, в якій ріс майбутній іконописець і терорист.
«Православ'я або смерть!»
«Православ'я або смерть!» лозунг деяких релігійних організацій у Росії, Греції та Сербії. У 1970-х роках дане гасло виникло у афонському монастирі Есфігмен. За словами теолога Романа Лункіна, в Росії цей лозунг з'явився в 1990-х роках в середовищі православних консерваторів і богеми (Костянтин Кінчев, Іван Охлобистін), прихильників монархічних рухів і деяких священнослужителів (ігумен Сергій (Рибко)). У 1997-1999 роки виходив малотиражний публіцистичний альманах «Православ'я або смерть!».
Гасло «Православ'я або смерть» популярне серед представників деяких православних екстремістських організацій (наприклад, Союзу православних хоругвоносців)[6][7].
Конфлікт навколо фільму «Матильда»
«Перший православний теракт», як його назвали ЗМІ, пов'язаний з фільмом Матильда.[8][9][4] Художня стрічка відображає правдиве життя російського царя Миколи II. Російські радикальні організації заявили, що фільм "порушує їх почуття віруючих".[9] Після цього режисер фільму та кінотеатри, які планували показувати фільм, отримали листівки з погрозами. Терористи погрожували, що "кінотеатри будуть горіти, можливо, постраждають люди".[5] В результаті відбулися три злочини пов'язані з фільмом: підпал двух автомобілів, власник яких був адвокатом режисера Олексія Учителя (також підкинули записки з текстом "За Матильду горіти), спроба підпалу коктелями Молотова офісу кінокомпанії "Лендок", де знаходиться офіс режисера та пожежа в кінотеатрі "Космос" міста Єкатеринбурга, яка була спричинена загорянням вантажного автомобіля, який був наповнений газовими балонами.[4][5]
Керівництво та агітацію до цих дій приписують Наталії Поклонській, депутату Державної Думи, яка неоднократно намагалася заборонити показ фільму "Матильда" у кінотеатрах. Також вона організувала мітинг проти цього фільму , на яких зібралося декілька сотень людей.[8][5]
Російська православна армія
Важливим фактором російської збройної агресії проти України є використання релігійно-національно-шовіністичного впливу на народ Росії.[10] Це стало причиною виникнення Російської православної армії - незаконного збройного формування, яке використовує та виправдовує вбивство українців через релігійні погляди. Члени терористичного угрупування виражають нетерпимість до неправославного населення та мають за мету розширення російського світу.[3]
Ідейна база
В основі феномена лежить, хоч і дещо відмінний за характером від ісламістського (релігійний у ісламістів, релігійно-націонал-шовіністичний у росіян), але спільний за мобілізуючим впливом базис.[11]
Російська інтервенція в Україну, принаймні напочатку, не мала чітко вираженої релігійної основи, однак ідею росйського світу дуже швидко доповнило «мілітаризоване православ’я» від Російської православної церкви (РПЦ).[11]
Одна з центральних ідей путунізму – захист православ’я.
Поширення
Для поширення даних ідей, зацікавлені особи використовують ЗМІ. Деякі сюжети російської пропаганди більше нагадують войовничо-месіанські промови ісламістів, адаптовані для російського православ’я.
Зміст і сам факт ухвалення (яке очолив сам патріарх Московський Кирило) ще в листопаді 2015 року на засіданні XVIII Всесвітнього російського народного собору так званої «Декларації російської ідентичності», яка визначає, як правильно бути «російською людиною», підбурює населення до екстремістських дій.[12]
Вона дуже нагадує ухвалені в ісламі трактати, що видаються авторитетними релігійними діячами для пояснення суспільству того чи іншого спірного питання соціального, політичного чи економічного характеру в релігійних термінах, а також використовуються для виправдання збройної боротьби.[11]
Православні терористичні організації
- Союз православних хоругвоносців[7][6]
- Російська православна армія[10][3]
- Християнська держава - Свята Русь (ХДСР)[9]
- Спілка православних журналістів[13][14]
Примітки
- ↑ а б в «Православный терроризм». Прошлое и настоящее. ANSAR.RU (рос.). Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ Чем православный терроризм хуже исламского? (укр.). Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б в Православный терроризм. ipress.ua (англ.). Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б в Православный терроризм: УАЗ таранит "Космос" — видео. Newsader (ru-RU) . 16 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б в г Как фильм «Матильда» пробудил русский православный терроризм. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б Кто такие православные хоругвеносцы? (ru-RU) . Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б Сивашенкова, Дарья (19 січня 2012). Лозунг Союза православных хоругвеносцев стал экстремистским. Правда.Ру (рос.). Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б Телеканал ICTV (15 вересня 2017), Православный ИГИЛ в России: Поклонская и ее боевики – Антизомби, 15.09, процитовано 17 вересня 2017
- ↑ а б в Православный терроризм Поклонской / И. А. Яковенко. worldcrisis.ru. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б Шейх Саид Исмагилов: Террористы бывают любого вероисповедания. К примеру, "Русская православная армия" на Донбассе… Но никто никогда не использовал термин "православный террорист" (рос.). Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ а б в InfoResist.org. Тарас Жовтенко: «Гибридный» терроризм. Путин идет по стопам Усамы бин Ладена. InfoResist (ru-RU) . Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ Принята Декларация русской идентичности (ru-RU) . Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ СПЖ, Редакция. СБУ почала проводити обшуки у журналістів СПЖ - СПЖ 'Союз православных журналистов'. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ Обережно: «Спілка православних журналістів»!. www.pravoslaviavolyni.org.ua. Процитовано 17 вересня 2017.
