Європейський тур UCI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Логотип змагань

Європейський тур UCI (англ. UCI Europe Tour) — серія чоловічих професійних шосейних велогонок, що проводиться в Європі Міжнародним союзом велосипедистів з 2005 року. Є одним з п'яти континентальних турів UCI.

Регламент[ред. | ред. код]

До Європейського туру UCI включені змагання, що проходять на території Європи та отримали відповідні ліцензії. Щороку кількість та структура змагань змінюється. Включаються нові велогонки та позбуваються ліцензій існуючі.

За якістю проведення та складністю велогонки отримують категорії:

  • Багатоденки: 2.HC, 2.1, 2.2, 2.NCup
  • Одноденки: 1.HC, 1.1, 1.2
  • Європейські чемпіонати: CC

Відповідно до категорії нараховуються бали переможцям та призерам велогонок та їхнім командам:

Таблиця нарахування балів

Позиція у гонці HC 1.1 та 2.1 1.2 та 2.2 1.2U та 2.2U Ncup
1 200 125 40 30 70
2 150 85 30 25 55
3 125 70 25 20 40
4 100 60 20 15 30
5 85 50 15 10 25
6 70 40 10 5 20
7 60 35 5 3 15
8 50 30 3 1 10
9 40 25 3 1 5
10 35 20 3 1 3
11 30 15
12 25 10
13 20 5
14 15 5
15 10 5
16-25 5 3
26-30 5
31-40 3

Історія[ред. | ред. код]

Мурілу Фішер, перший переможець Європейського туру
Джованні Вісконті, триразовий переможець Європейського туру

Вперше Європейський тур був організований у 2005 році. Першою гонкою у рамках змагань стала одноденка Гран-прі Марселя, що пройшла 1 лютого 2005 року. Переможцем став данець Ніккі Соренсен. Всього цього року у Європейському турі пройшло 298 велогонок. У загальному заліку 2005 року першим став бразилець Мурілу Фішер. Найкращою командою стала італійська Ceramica Panaria-Navigare і найкращою країною була Італія. Серед українців відзначився Олександр Клименко, який виграв Гран-прі Пальми, та Дмитро Грабовський, що став переможцем на Європейському чемпіонаті з шосейних велогонок в категорії U23.

У сезоні 2005—2006 року у рамках Європейського туру пройшло 306 велогонок, з них 27 найвищої категорії. Переможцем загального заліку став бельгієць Ніко Екгут. Українець Руслан Підгорний зайняв 10-ту позицію у загальному заліку, а Україна також 10-ту позицію у рейтингу країн. Серед українців також слід відзначити перемоги на різних велогонках Сергія Матвєєва, Михайла Халілова, Дмитра Грабовського. У 2007—2008 році українець Михайло Халілов у загальному заліку був третім, а Україна знову зайняла десяту позицію. Лідером став італієць Енріко Гаспаротто. Тричі поспіль загальний залік очолював Джованні Вісконті (у 2009, 2010, 2011 роках).

Успішним для України став 2015 рік: Віталій Буц зайняв 6-у позицію у загальному заліку, українська команда Kolss Cycling Team — 4 місце серед команд, а Україна 7-е місце у рейтингу країн.

У 2017 році у рамках Європейського туру заплановано провести близько 400 велогонок. Відкрився сезон 26 січня одноденкою Вуельта Майорки. Переміг німець Андре Грайпель.

Україна у Європейському турі[ред. | ред. код]

Український велогонщик Михайло Халілов, зайняв треттю позицію у загальному заліку 2008 року

Першою велогонкою у рамках Європейського туру на території України став Гран-прі Донецька, що відбувся 12 квітня 2009 року. Перемогу тут отримав естонець Март Ояві. У 2012 році сюди включена київська велогонка Race Horizon Park, що відбувається у рамках святкування Дня Києва. У 2014 році, у зв'язку з війною на сході України, Гран-прі Донецька відмінили. Проте цього з року Race Horizon Park розділили на три рівноцінні гонки. У 2016 році до серії включено велогонки Тур України, Тур де Рибас та Гран-прі Одеси, а кожна з гонок Race Horizon Park отримала свою назву: Race Horizon Park for Peace, Race Horizon Park Maidan, Race Horizon Park Classic. Таким чином у сезоні 2017 року в Україні пройшло 6 велогонок Європейського туру UCI.

Найкращими досягеннями українців є:

  • Михайло Халілов — 3-є місце у загальному заліку (2007—2008)
  • Віталій Буц — 6-е місце у загальному заліку (2015)
  • Віталій Буц — 9-е місце у загальному заліку (2013)
  • Українська команда Kolss Cycling Team — 4 місце серед команд (2015).
  • 7-е місце України у рейтингу країн (2015)
  • 8-е місце України у рейтингу країн (2013, 2014)
  • 10-е місце України у рейтингу країн (2005—2006, 2007—2008)

Переможці[ред. | ред. код]

Сезон Переможець Друга позиція Третя позиція
2005 Бразилія Мурілу Фішер
(Naturino-Sapore di Mare)
Нідерланди Штефан ван Дійк
(Mr.Bookmaker-Sports Tech)
Бельгія Ніко Екгут
(Chocolade Jacques-T Interim)
2005–2006 Бельгія Ніко Екгут
(Chocolade Jacques-Topsport Vlaanderen)
Німеччина Даніло Гондо
(Lamonta)
Італія Рінальдо Ночентіні
(Acqua & Sapone)
2006-2007 Італія Алессандро Бертоліні
(Serramenti PVC Diquigiovanni)
Італія Лука Маззанті
(Ceramica Panaria-Navigare)
Нідерланди Мартійн Мааскант
(Rabobank)
2007-2008 Італія Енріко Гаспаротто
(Barloworld)
Італія Стефано Гардзеллі
(Acqua & Sapone)
Україна Михайло Халілов
(Ceramica Flaminia-Bossini Docce)
2008–2009 Італія Джованні Вісконті
(ISD-Neri)
Нідерланди Кенні ван Гуммель
(Skil-Shimano)
Франція Джиммі Каспер
(Besson Chaussures-Sojasun)
2009–2010 Італія Джованні Вісконті
(ISD-Neri)
Нідерланди Штефан ван Дійк
(Verandas Willems)
Італія Ріккардо Рікко
(Vacansoleil)
2010–2011 Італія Джованні Вісконті
(Farnese Vini-Neri Sottoli)
Білорусь Євген Гутарович
(FDJ)
Італія Давіде Ребеллін
(Miche-Guerciotti)
2011–2012 Німеччина Джон Дегенкольб
(Argos-Shimano)
Німеччина Марсель Кіттель
(Argos-Shimano)
Велика Британія Джонатан Тірнан-Лок
(Endura Racing)
2012–2013 Австрія Ріккардо Цойдль
(Gourmetfein-Simplon)
Франція Бріан Кокар
(Europcar)
Італія Давіде Ребеллін
(CCC Polsat Polkowice)
2013–2014 Бельгія Том ван Асбрук
(Topsport Vlaanderen-Baloise)
Італія Сонні Кольбреллі
(Bardiani CSF)
Італія Давіде Ребеллін
(CCC Polsat Polkowice)
2015 Франція Насер Буганні
(Cofidis)
Бельгія Едвард Тюнс
(Topsport Vlaanderen-Baloise)
Бельгія Димітрі Клайс
(Verandas Willems)
2016 Бельгія Баптіст Планкерт
(Team Katusha)
Бельгія Тімоті Дюпон
(Verandas Willems)
Італія Сонні Кольбреллі
(Bardiani CSF)

Рейтинг країн[ред. | ред. код]

Сезон Переможець Друга позиція Треття позиція
2005 Італія Італія Іспанія Іспанія Нідерланди Нідерланди
2005-2006 Італія Італія Німеччина Німеччина Бельгія Бельгія
2006-2007 Італія Італія Іспанія Іспанія Нідерланди Нідерланди
2007-2008 Італія Італія Іспанія Іспанія Нідерланди Нідерланди
2008–2009 Італія Італія Франція Франція Іспанія Іспанія
2009–2010 Італія Італія Франція Франція Іспанія Іспанія
2010–2011 Італія Італія Франція Франція Нідерланди Нідерланди
2011–2012 Італія Італія Франція Франція Німеччина Німеччина
2012–2013 Франція Франція Італія Італія Бельгія Бельгія
2013–2014 Італія Італія Бельгія Бельгія Франція Франція
2015 Італія Італія Бельгія Бельгія Франція Франція
2016 Бельгія Бельгія Італія Італія Франція Франція

Посилання[ред. | ред. код]