Єрмаков Микола Спиридонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єрмаков Микола Спиридонович
Народився 7 січня 1927(1927-01-07)
Дорогобуж, Росія
Помер 28 березня 1987(1987-03-28) (60 років)
Москва, РРФСР, СРСР
·рак шлунка
Поховання Новокузнецьк
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Сибірський державний індустріальний університетd
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
премія Ради Міністрів СРСР
Jubilee Medal "60 Years of the Mongolian People's Revolution"

Микола Спиридонович Єрмаков (нар. 7 січня 1927(19270107), місто Дорогобуж, тепер Смоленської області, Російська Федерація — 28 березня 1987, місто Москва) — радянський діяч, 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС. Член ЦК КПРС у 1986—1987 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 9—11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (у 1986—1987 роках).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. У 1942 році переїхав до міста Сталінська (тепер Новокузнецька). У 1944—1945 роках — технік з обладнання Сталінського заводу № 526 Кемеровської області.

У 1945—1949 роках — учень Сталінського металургійного технікуму Кемеровської області, технік—будівельник за фахом промислове та цивільне будівництво.

У 1949 році — інспектор з технічного нагляду житлово-комунального відділу Сталінського машинобудівного заводу; старший майстер будівельної контори тресту «Куйбишеввугілля».

У 1949—1950 роках — начальник відділу капітального будівництва Сибірського металургійного інституту імені Серго Орджонікідзе.

У 1950 році — старший інспектор відділу капітального будівництва гірничого управління Сталінського металургійного комбінату Кемеровської області.

У 1950—1952 роках — студент Сибірського металургійного інституту імені Серго Орджонікідзе. У 1952 році закінчив інститут, здобув спеціальність гірничого інженера із розробки родовищ корисних копалин.

У 1952—1953 роках — заступник начальника відділу капітального будівництва тресту «Куйбишеввугілля» Кемеровської області. У 1953—1959 роках — головний інженер шахтобудівного управління № 7 тресту «Куйбишеввугілля». У 1959 році — головний інженер Листвянського шахтобудівного управління тресту «Куйбишеввугілля».

У 1959—1964 роках — начальник Листвянського шахтобудівного управління тресту «Куйбишеввугілля» Кемеровської області.

Член КПРС з 1961 року.

У 1964—1966 роках — 1-й секретар Куйбишевського районного комітету КПРС міста Новокузнецька Кемеровської області.

У 1966—1968 роках — секретар, у 1968—1974 роках — 2-й секретар Новокузнецького міського комітету КПРС Кемеровської області.

18 жовтня 1974 — 28 квітня 1983 року — 1-й секретар Новокузнецького міського комітету КПРС Кемеровської області.

13 квітня 1983 — 3 серпня 1984 року — 2-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС.

У 1984—1985 роках — 1-й заступник завідувача відділу важкої промисловості ЦК КПРС.

12 квітня 1985 — 28 березня 1987 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету КПРС.

Помер 28 березня 1987 року в Москві від раку шлунка. Похований на Редаковському цвинтарі міста Новокузнецька Кемеровської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]