Єхиднаедр

Єхиднаедр (англ. echidnahedron) — остання зірчаста форма ікосаедра, також називають повною або завершальною формою ікосаедра, так як вона включає в себе всі осередки зірчастої діаграми ікосаедра.

Вперше єхиднаедр був описаний Максом Брюкнером в 1900 році. Назву єхиднаедру дав Ендрю Х'юм, спираючись на те, що його тілесні кути при вершинах малі і це робить його схожим на колючого їжака або єхидну.

Посилання

• Brückner, Max (1900). Vielecke und Vielflache: Theorie und Geschichte [Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Leipzig: B.G. Treubner. ISBN 978-1-4181-6590-1. (нім.) WorldCat [Архівовано 26 грудня 2008 у Wayback Machine.] English: Polygons and Polyhedra: Theory and History. Photographs of models: Tafel VIII (Plate VIII), etc. High res. scans. [Архівовано 9 листопада 2007 у Wayback Machine.]
• A. H. Wheeler, Certain forms of the icosahedron and a method for deriving and designating higher polyhedra, Proc. Internat. Math. Congress, Toronto, 1924, Vol. 1, pp 701—708
• H.S.M. Coxeter, Regular Polytopes, (3rd edition, 1973), Dover edition, ISBN 0-486-61480-8, 3.6 6.2 Stellating the Platonic solids, pp. 96–104
• Coxeter, Harold Scott MacDonald; Du Val, P.; Flather, H. T.; Petrie, J. F. (1999), The fifty-nine icosahedra (вид. 3rd), Tarquin, ISBN 978-1-899618-32-3, MR 0676126 (1st Edn University of Toronto (1938))
• Wenninger, Magnus J., Polyhedron models; Cambridge University Press, 1st Edn (1983), Ppbk (2003). ISBN 978-0-521-09859-5. (Model 42, p 65, Final stellation of the icosahedron)
• Cromwell, Peter R. (1997). Polyhedra. Cambridge University Press. ISBN 0-521-66405-5.
• Jenkins, Gerald, and Magdalen Bear. The Final Stellation of the Icosahedron: An Advanced Mathematical Model to Cut Out and Glue Together. Norfolk, England: Tarquin Publications, 1985. ISBN 978-0-906212-48-6.