Іберо-мавританська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іберо-мавританська культура
Зображення
Місце розташування
Наступний Капсійська культура
Час/дата початку 17 тисячоліття до н. е.
Час/дата закінчення 8 тисячоліття до н. е.
CMNS: Іберо-мавританська культура у Вікісховищі

Іберо-мавританська культура, Оранська культура[1], або уштатійська культура (за назвою археологічної пам'ятки Уштата[2]) — епіпалеолітична археологічна культура на території Північної Африки.

Походження[ред. | ред. код]

За однією з гіпотез, культура виникла в результаті міграції кроманьйонців (носіїв мехтоїдної раси) з території Іберійського півострова (звідки і назва); згідно з іншою гіпотезою, є нащадком ранішої атерійської культури, яка займала ту ж територію.

Нарешті, згідно з сучасними уявленнями, є нащадком халфської культури, що існувала на території Єгипту в 24000-15000 до н. е. і мігрувала на захід.

Антропологічний вигляд[ред. | ред. код]

Іберо-мавританці були носіями мехтоїдного расового типу європеоїдної раси. Мали світле волосся, шкіру та блакитні очі.

Палеогенетіка[ред. | ред. код]

У мехтоїдів іберо-мавританської культури з Аталіїн (Afalou) в Алжирі (13000-9000 до н. е.) та Тафоральта в Марокко (21000-8800 до н. е.) визначено мітохондріальні гаплогрупи H or U, T2b, JT or H14b1, J, J1c3f, R0a1a, H1, R0a2c, H2a1e1a, H2a2a1, H6a1a8, H14b1, U4a2b, U4c1, U6d3[3]. У 2013 дослідження викопної ДНК показало наявність у Тафоральт мітохондріальних гаплогрупп U6, H, JT і V[4]

Хронологія[ред. | ред. код]

Існувала в період близько 10120-8550 до н. е. У Неолітичний субплювіал (останній вологий період в історії Сахари) залишки культури поглинені капсійцями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оранская культура. Архів оригіналу за 9 жовтень 2006. Процитовано 27 липень 2017. 
  2. Les Ouchtatiens
  3. On the origin of Iberomaurusians: new data based on ancient mitochondrial DNA and phylogenetic analysis of Afalou and Taforalt populations, 2016
  4. Fleming, Harold (1965). The age-grading cultures of East Africa: an historical inquiry, Volume 2. University of Pittburgh. с. 348. Процитовано 15 May 2016. .

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • D. Lubell, «Continuité et changement dans l'Épipaléolithique du Maghreb», in: Le Paléolithique en Afrique, l'histoire la plus longue , Artcom ', Errance, 2005, ISBN 2-87772-297-X

Шаблон:Верхній палеоліт