Мехтоїди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Бенкомо (правителя гуанчів) на острові Тенерифе

Мехтоїди (фр. Mechtoides), або афалу мехтоїдна раса, раса Мехту-Афалу, епіпалеолітична, іберо-мавританська (англ. Mechta-Afalou)[1] — доісторична підраса європеоїдної раси[2], що в епоху Верхнього палеоліту і мезоліту проживала в Північній Африці іберо-мавританська культура. Тип Мехта ще інколи називають африканським кроманьйонцем.

Відрізнялись масивною будовою, доволі високим і пологим лобом, доліхо- або мезокранією, потужними надбрівними дугами, широким, низьким і ортогнатним обличчям, в деяких окремих випадках мали неандертальські особливості будови потилиці. В структурі носа сильне виступання поєднувалось із відносною шириною.

Зразком для виділення і характеристики типа слугували скелети із могильників Тарофальт (Мароко, 13.9 — 11.9 тис. р. т.), Афалу-бу-Руммель (Алжир, 13.1 — 11.5 тис. р. т.) і Мекта-ель-Арбі (Алжир, 10 — 7.5 тис. р. т.), пізніше схожість почала прослідковуватись у багатьох інших археологічних пам'ятках. Ареал поширення обмежується Магрибом і північно-західною Сахарою.

Можливо, тип Мехта виник на заході Африки, оскільки кількість скелетів, що відносяться до нього, збільшується в Північній Африці у напрямку до Атлантичного океану. Капсійська культура, що прийшла на зміну цьому типові, частково була створена тими ж людьми, доказом чого є Мекта-ель-Арбі, але існує думка, що, можливо, на початку голоцена в Магрибі з'являється інший тип людей — протосередземноморський, що вторгся зі сходу і приніс капсійську культуру на ці землі. Тип мехта-афалу відрізняють від більш грацильного і продвинутого мехтоїдного. В середині голоцену сілди типа Мехта поступово згладжуються, переходячи в мехтоїдний варіант.

Згідно однієї з гіпотез[3], мехтоїди мігрували на територію Африки з території Іберійського(Піренейського) півострова в епоху останнього зледеніння. Предметом для дискусій залишається точний час цього переселення і, як результат, принадлежність до мехтоїдів атерійської культури, яка хронологічно і територіально передувала іберо-мавританській. Присутність мехтоїдів засвідчено на заході Північної Африки в епоху магрибського неоліту.

Мехтоїди були асимільовані в епоху неоліту (ранньої бронзової доби) носіями афразійських мов середземноморської раси. Представники мехтоїдної раси були предками[4][5](разом з берберами) гуанчів — жителів Канарських островів, що вимерлі після приходу іспанців в XVIXVII ст. н. е. від занесених європейцями хвороб. Судячи з усього, тип мехта став основою сучасного кабільського населення Північно-Західної Африки, тому що їх основні характеристики схожі, з тою поправкою, що сучасні кабіли мезокранні і набагато більш грацільніші, ніж люди епіпалеоліту.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://pagesperso-orange.fr/atil/atil/w1.htm
  2. Dieser Beitrag basiert auf P. M. Vermeersch: Palaeolithic Quarrying Sites in Upper and Middle Egypt, Leuven University Press, 2002, S. 321f.
  3. [1]
  4. mtDNA haplogroup U subclade U6b1 is Canarian-specific
  5. Pereira, L; MacAulay, V; Prata, M.J; Amorim, A (2003). Phylogeny of the mtDNA haplogroup U6. Analysis of the sequences observed in North Africa and Iberia. International Congress Series 1239. с. 491. doi:10.1016/S0531-5131(02)00553-8.  and is the most common mtDNA haplogroup found in aboriginal Guanche archaeological burial sites.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]