Івасишен Степан Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Івасишен Степан Дмитрович

Степан Дмитрович Івасишен (*10 грудня 1937) — український учений-математик. Доктор фізико-матеметичних наук, професор. Академік-засновник АН ВШ України (1992).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у с.Угорники Івано-Франківської обл. (нині м. Івано-Франківськ). У 1959 р. закінчив Чернівецький університет, у 1963 р. — аспірантуру при цьому університеті. Працював у Чернівецькому університеті (1961—1969, 1988—2003), Київському вищому інженерному радіотехнічному училищі (1969—1980), КДУ ім. Т. Шевченка (1980—1988), Чернівецькій філії Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України (1988—2003). Кандидат (1963), доктор наук (1981), професор (1984). З 2004 р. — професор кафедри математичної фізики НТУУ «КПІ», а з 2005 р. — завідувач цієї кафедри.

Науковий доробок[ред.ред. код]

Основні наукові результати стосуються теорії параболічних рівнянь із частинними похідними. Автор понад 240 публікацій, серед яких монографії «Линейные граничные задачи» (1987), «Матрицы Грина параболических граничных задач» (1990) і «Analytic methods in the theory of differential and pseudo-differential equations of parabolic type» (Basel-Boston-Berlin: Birkhauser, 2004; співавтори S.D. Eidelman, A.N. Kochubei), 8 статей монографічного характеру і 12 навчальних посібників.

Підготував 13 кандидатів і 1 доктора наук.

Член Українського (з 1995 р.) та Американського (з 1996 р.) наукових математичних товариств, член експертної ради з математики ВАК України, член спеціалізованої ради із захисту дисертацій, член редколегій чотирьох фахових журналів. Заступник голови секції Наукової ради МОН України за напрямом «Математика» (з 2008 р.).

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971), медаллю «За доблесну працю» (1970), знаком «Відмінник освіти України» (1995). Відзначений Нагородою Ярослава Мудрого АН ВШ України в галузі науки і техніки (2008). Має урядові нагороди, знак «За наукові досягнення» МОНУ (двічі) та медаль Л. І. Лутугіна «За заслуги в розвідці надр України» Державної геологічної служби України (2008), золотий та срібний знаки Українського мінералогічного т-ва, Почесні грамоти МОНУ, Чернівецької Облдержадміністрації та інші.

Джерела[ред.ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник