Іволга Сергій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іволга Сергій Олексійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 28 грудня 1969(1969-12-28)
Придніпровське
Смерть 13 лютого 2015(2015-02-13) (45 років)
Дебальцеве
Поховання Нікопол
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Олексі́йович І́волга (нар. 28 грудня 1969(19691228) — 13 лютого 2015) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

26 років відпрацював покрівельником рулонних покрівель на Нікопольському феросплавному заводі.

У часі війни — механік-водій, 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас».

Загинув 13 лютого 2015-го у бою під Дебальцевим. В тому ж бою загинув старший лейтенант Денис Каморников.

Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.

20 липня 2015 року з Сергієм попрощалися у Придніпровському, перепохований на центральному кладовищі Нікополя.

Без Сергія лишились дружина Ія, син Ілля, 1992, онуки Марія та Станіслав.

29 червня 2019 року Сергія Іволгу було вшановано учасником забігу - ігуменом Меркурієм Скороходом, під гаслом «Герої не вмирають!» який пройшов у Нікополі. Загалом пробігли 3,4 км[1]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. БІГТИ ЩОБ ПАМ'ЯТАТИ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
  2. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]