Ізотерми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ізотерма (рос. изотермы, англ. isotherms; нім. Isothermen f pl) — це спеціальні лінії, які з"єднують точки земною поверхні з однаковою температурою .

Різновиди[ред.ред. код]

  • Ізотерма адсорбції, (рос. изотерма адсорбции; англ. adsorption isotherm; нім. Adsorptionsisotherme f) — крива залежності кількості адсорбованого газу від рівноважного тиску (або від рівноважної концентрації адсорбату) при постійній температурі.
  • Ізотерма ван дер Ваальса, (рос. изотерма Ван-дер-Ваальса; англ. Van der Waals isotherm; нім. Van–der–Waals–Isotherme f) — ізотерма, що описує залежність між тиском та об'ємом реального газу при постійній температурі за допомогою рівняння ван дер Ваальса .
  • Ізотерма реакції, (рос. изотерма реакции; англ. reaction isotherm; нім. Reaktionsisotherme f) — крива, що зв'язує хімічну спорідненість А з термодинамічною константою хімічної рівноваги Ка і активностями abi реагентів у вихідній реакції суміші:
A=RT ln(Ka/ab1ab2…abi),
де bi — стехіометричний коефіцієнт реагенту Ві; береться зі знаком «+» для продуктів реакції та знаком «-» для реактантів; R — газова стала; T — абсолютна темпе-ратура.
  • Ізотерма розподілу, (рос. изотерма распределения; англ. distribution isotherm; нім. Verteilungsisotherme f) — ізотерма, що описує залежність рівноважної концентрації субстанції у нерухомій фазі від рівноважної концентрації цієї субстанції в рухомій фазі.

Література[ред.ред. код]