Ілюха Юлія Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юлія Ілюха
ЮліяІлюха.png
Народився 5 січня 1982(1982-01-05) (39 років)
Харківська область, Валківський район с.Гонтів Яр
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця,журналіст, волонтер АТО.
Мова творів українська
Magnum opus Неболови. Навчи мене мріяти (2016)

Юлія Анатоліївна Ілюха  — українська письменниця, журналіст, волонтер АТО.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 5 січня 1982 року в селі Гонтів Яр у Валківському районі Харківської області.

Закінчила Харківську державну академію культури,де отримала диплом менджера-економіста та Львівський національний університет ім. Франка, де здобула освіту журналіста.

Лауреатка Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. Олеся Гончара (2018).

У 2018 році отримала другу премію Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за рукопис роману "Східний синдром".

У 2018 році з новелою "Слід" перемогла у конкурсі короткої прози "Новела по-українськи" від журналу "Країна".

У 2016 році у видавництві "Віват" вийшла перша книга – збірка прози "Неболови. Навчи мене мріяти" [1], яка увійшла до довгого списку "Книги року ВВС-2016".

У 2018 році вийшли дві дитячі книги для дошкільнят: "Як Грицик Муху-Нехочуху переміг" (увійшла до довгого списку "Книги року ВВС-2018") та "Історії Цвірінька".

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Неболови. Навчи мене мріяти (2016)
  • Parasol (2017)
  • Як Грицик Муху-Нехочуху переміг (2018)
  • Історії Цвірінька (2018)
  • Східний синдром (2019)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]