Імітація життя (фільм, 1934)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імітація життя
англ. Imitation of Life
Жанр мелодрама
драма
Режисер Джон М. Стал
Продюсер Карл Леммле (молодший)
Сценарист Вільям Дж. Герлбат
На основі Імітація життя
Фанні Герст
У головних
ролях
Клодетт Колбер
Воррен Вільям
Оператор Меррітт Герстад
Композитор Гайнц Ромгельд
Монтаж Філіп Кан
Моріс Райт
Художник Charles D. Halld
Кінокомпанія Universal Pictures
Дистриб'ютор Universal Pictures
Тривалість 111 хв.
Мова англійська
Країна США США
IMDb ID 0025301
CMNS: Імітація життя у Вікісховищі

«Імітація життя» (англ. Imitation of Life) — американська мелодрама 1934 року режисера Джона М. Стала, знята кінокомпанією Universal Pictures. В 1935 році фільм був номінований на 3 премії «Оскар»: видатна постановка (Джон М. Стал), найкращий звук (Теодор Содерберґ) та найкращий асистент режисера (Скотт Біл).

Сюжет[ред. | ред. код]

Вдова Бі Пуллман наймає чорношкіру економку Делайлу Джонсон. Бі і її дочка Джессі незабаром починають ставитися до Делайли і її дочки Пеоли, як до членів родини. Через п'ять років починаються складності: Джессі, не дуже старанна учениця, яка покладається на свою зовнішність, виявляється першою, хто назвав Пеолу «чорною». Світлошкіра Пеола не говорить в школі, що вона «кольорова», і несподівана поява її матері обертається приниженням.

Тим часом Бі відкриває млинцевий ресторан, в якому готує Делайла, потім організовує ще більш успішне підприємство з виготовлення борошна млинців. Попри те, що Делайла отримує 20 % доходу, вона як і раніше служить економкою.

Проходить десять років. 18-річна Джессі, приїхавши додому на канікули, закохується в залицяльника матері Стівена Арчера, спочатку не підозрюючи про це. Пеола, що соромиться свого афро-американського походження, намагається прикинутись «білою»: втікши з негритянського коледжу, вона влаштовується касиром в магазин для білих.

У ролях[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]