Інвенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інвенція (лат. inventio знахідка, винахід) — невелика дво- або триголосна поліфонічна п'єса, що відзначається винахідливістю як з погляду мелодики, так і з погляду розвитку теми та побудови форми[1].

У інвенції зазвичай присутня якась особлива композиційно-технічна ідея, наприклад, в основу першої інвенції Й. С. Баха покладено 2 мотиву, які розробляються в імпровізаційно-імітаційної манері. Термін «інвенція» вперше зустрічається у збірнику багатоголосих шансонів К. Жанекена, опублікованому в 1555 році[2], в барокової Італії — в назвах збірок Ч. Негрі (1604)[3], Б.Маріні (1629)[4], Ф. А. Бонпорті (1712)[5] та інших. відомі 15 двоголосних інвенцій (BWV 772—786) і 15 триголосних інвенцій (BWV 787—801; оригінальна назва «симфонії») Баха, які композитор розглядав як стилістичні і технічні вправи для просунутих у грі на клавірі.

У XX столітті у зв'язку із загальною тенденцією відродження поліфонічної техніки в жанрі інвенції (трактованому дуже вільно) писали А. Берг (3-я дію опери «Воццек»), Б. Мартіну (інвенція для оркестру), Р. К. Щедрін («Поліфонічний зошит»), А. Жоліве (12 інвенцій для духового і струнного квінтетів, труби і тромбона) та інші композитори та кітайці.

Примітки[ред.ред. код]

  1. формулювання згідно з Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
  2. 1er livre des inventions musicales de M. Cl. Janequin. Contenant la Guerre, la Bataille de Metz, la Jalouzie. Le tout à 5 parties nouvellement reveu, corrigé. Nicolas Du Chemin, Paris, July 1555.
  3. Nuove inventioni di balli.
  4. Sonate, symphonie … con altre curiose e moderne inventioni.
  5. Invenzioni da camera, для скрипки і фортепіано.

Література[ред.ред. код]

Протопопов В.В. История полифонии в ее важнейших явлениях. Часть 2. Москва, 1965

  • Komorowski H.-P. Die "Invention" in der Musik des 20. Jahrhunderts. Regensburg, 1971.