Інвестиційний проект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Інвестиційний проект — це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку. Замовником інвестиційного проекту є суб'єкт інвестиційної діяльності (юридична або фізична особа), який має фінансові кошти й за вимогою підрядчика надає поручительство про свою платоспроможність. Замовником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціація, об'єднання, підприємство, установа або приватна особа.

Інвестиційні проекти поділяються на:

  • виробничі
  • науково-технічні
  • комерційні
  • фінансові
  • економічні
  • соціально-економічні

Форма та зміст інвестиційних проектів можуть бути найрізноманітнішими — від плану будівництва нового підприємства до оцінки доцільності придбання нерухомого майна. У всіх випадках, проте, присутній часовий лаг (затримка) між моментом початку інвестування та моментом, коли проект починає приносити прибуток. Часовий чинник грає ключову роль в оцінці інвестиційного проекту В зв'язку з цим доцільно представити весь цикл розвитку проекту як три основні фази розвитку проекту: передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну. Сумарна тривалість цих стадій складає термін життя проекту [project lifetime].

Перша фаза, безпосередньо передуюча основному обсягу інвестицій, у багатьох випадках не може бути визначена досить точно. На цьому етапі проект розробляється, готується його техніко-економічне обґрунтування, проводяться маркетингові дослідження, здійснюється вибір постачальників сировини та устаткування, ведуться переговори з потенційними інвесторами і учасниками проекту. Також тут може здійснюватися юридичне оформлення проекту (реєстрація підприємства, оформлення контрактів і тому подібне) і проводитися емісія акцій та інших цінних паперів. Як правило, в кінці передінвестиційної фази має бути в наявності розгорнутий бізнес-план інвестиційного проекту. Всі вище перелічені дії, зрозуміло, вимагають не лише часу, але і витрат. В разі позитивного результату і переходу безпосередньо до здійснення проекту понесені витрати капіталізуються і входять до складу так званих «перед виробничих витрат» з подальшим віднесенням на собівартість продукції через механізм амортизаційних відрахувань.

Наступний відрізок часу відводиться під стадію інвестування або фазу здійснення [investment/implementation phase]. Принципова відмінність цієї фази розвитку проекту від попередньої і подальшій фаз полягає, з одного боку, в тому, що починають робитися дії, що вимагають набагато більших витрат і що носять вже безповоротний характер (закупівля устаткування або будівництво), а, з іншого боку, проект ще не в змозі забезпечити свій розвиток за рахунок власних засобів. На даній стадії формуються постійні активи підприємства. Деякі види супутніх витрат (наприклад, витрати на навчання персоналу, на проведення рекламних заходів, на пуско-наладку та інші) частково можуть бути віднесені на собівартість продукції (як витрати майбутніх періодів), а частково — капіталізовані (як перед виробничі витрати).

З моменту введення в дію основного устаткування (в разі промислових інвестицій) або після придбання нерухомості або іншого вигляду активів починається третя стадія розвитку інвестиційного проекту — експлуатаційна [operational] фаза. Цей період характеризується початком виробництва продукції або надання послуг і відповідними вступами і поточними витратами. Значний вплив на загальну характеристику проекту надаватиме тривалість експлуатаційної фази. Вочевидь, що, чим далі буде віднесена в часі її верхній кордон, тим більшою буде сукупна величина доходу.

Передінвестиційні дослідження[ред.ред. код]

На цьому етапі проводиться ряд досліджень і ведеться підготовка для початку здійснення проекту. Подробиці досліджень, в світовій практиці званих «передінвестиційними» [pre-investment studies], можуть варіюватися залежно від вимог інвестора, можливості їх фінансування і часу, відведеного на їх проведення. Прийнято виділяти три рівні передінвестиційних досліджень:

  1. дослідження можливостей [opportunity studies];
  2. підготовчі або перед проектні [pre-feasibility] дослідження;
  3. оцінка здійсненності або техніко-економічні дослідження [feasibility studies].

Відмінність між рівнями передінвестиційних досліджень досить умовна. Як правило, поетапна підготовка остаточного рішення необхідна лише у випадках досить крупних проектів, напр. проектів будівництва нового підприємства або організації нового виробництва. Варто відзначити факт безумовної необхідності опрацювання всіх опитів, пов'язаних із здійсненням інвестиційного проекту, оскільки це значною мірою визначає успіх або невдачу проекту в цілому (за умови, що не буде допущено серйозних помилок на наступних стадіях). Недостатньо або неправильно обґрунтований проект буде приречений на серйозні труднощі при його реалізації, незалежно від того, наскільки успішно робитимуться подальші дії. Вартість проведення передінвестиційних досліджень в загальній сумі капітальних витрат досить велика. За даними ЮНІДО, вона становить від 0.8 відсотка для великих проектів до 5 відсотків за невеликих обсягів інвестицій.

Структура інформації, що опрацьовується в ході досліджень, згідно з рекомендаціями ЮНІДО [1], виглядає таким чином:

  1. цілі проекту, його орієнтація і економічне оточення, юридичне забезпечення (податки, державна підтримка і тому подібне);
  2. маркетингова інформація (можливості збуту, конкурентне середовище, перспективна програма продажів і номенклатура продукції, цінова політика);
  3. матеріальні витрати (потреби, ціни і умови постачання сировини, допоміжних матеріалів і енергоносіїв);
  4. місце розміщення, з врахуванням технологічних, кліматичних, соціальних і інших чинників;
  5. проектно-конструкторська частина (вибір технології, специфікація устаткування і умови його постачання, обсяги будівництва, конструкторська документація і тому подібне);
  6. організація підприємства і накладні витрати (управління, збут і розподіл продукції, умови оренди, графіки амортизації устаткування і тому подібне);
  7. кадри (потреба, забезпеченість, графік роботи, умови оплати, необхідність навчання);
  8. графік здійснення проекту (терміни будівництва, монтажу і пусконалагоджувальних робіт, період функціонування);
  9. комерційна (фінансова і економічна) оцінка проекту.


Структура інформації, що опрацьовується в ході досліджень, згідно з рекомендаціями BFM Group Ukraine виглядає таким чином:

  • due diligence (всебічний аналіз проекту та поточної операційної, фінансової та управлінської діяльності компанії) з виявленням всіх можливих потенційних ризиків;
  • комплексні маркетингові дослідження ринку (продукція, сировина);
  • юридична експертиза (корпоративні права, земельне та будівельне право), вибір оптимальних схем, що знижують ризик рейдерських захоплень;
  • всебічна експертиза земельної ділянки, об'єктів незавершеного будівництва, комунікацій, оцінка всіх факторів, що впливають на реалізованість проекту;
  • інженерно-технологічні вишукування;
  • геологічна (гідрологічна) експертиза земельної ділянки;
  • екологічні вишукування (санітарні та екологічні норми по проекту);
  • оцінка тимчасових і фінансових витрат з отримання права користування земельною ділянкою, підключення до мереж, отримання дозвільної документації;
  • розрахунки кошторисної вартості по проектно-будівельним роботам з календарними графіками;
  • вибір постачальників обладнання, технологічних ліній, інжинірингові роботи;

експертиза транспортних та логістичних витрат;

  • вивчення матеріальних витрат (потреби, ціни та умови постачання сировини, допоміжних матеріалів і енергоносіїв;
  • формування витрат, що відносяться на пряму собівартість продукції;
  • розробка технологічних регламентів;
  • визначення штатного розкладу та ФОП за проектом;
  • оцінка очікуваних загальних (адміністративних) витрат інвестиційного проекту;

визначення оптимальних джерел фінансування, розробка рекомендацій щодо реалізації проектів;

  • оцінка ризиків та розробка заходів по їх нівеляції;

Наведена вище структура в цілому відповідає структурі бізнес-плану інвестиційного проекту.

Посилання[ред.ред. код]