Перейти до вмісту

Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку
Типміжурядова організація[1]
спеціалізоване агентство ООНd Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1966 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираВідень Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоIndian Statistical Instituted Редагувати інформацію у Вікіданих
КерівникГерд Мюллер (грудень 2021) Редагувати інформацію у Вікіданих
Штат працівників680 осіб (2023)[2]
ПартнерствоMicro-Hydro Power Station, Ghanad
Міжнародна організація цивільної авіації[3]
Asian African Legal Consultative Organization[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Материнська
організація		Економічна і соціальна рада ООН[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: unido.org Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор ЮНІДО.

Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) (англ. UNIDO - United Nations Industrial Development Organization) — спеціалізована установа ООН, завданням якої є заохочення та прискорення всеохоплюючого та сталого промислового розвитку у державах-членах.

Як спеціалізована установа, ЮНІДО має окремі від ООН та інших спеціалізованих установ керівні органи, Статут та бюджет. До складу ЮНІДО станом на 2019 рік входило 170 держав[6][7]. Україна є членом цієї організації з 1985 р. Головний орган ЮНІДО — Генеральна конференція. Місцезнаходження керівництва — Відень. Постійні представництва ЮНІДО є у понад 60 країнах[8].

Історія

[ред. | ред. код]

Створена у 1966 згідно з резолюцією 2152 (ХХІ) ГА ООН як автономна організація в рамках ООН та перетворена в спеціалізовану установу ООН у 1985 році.[9]

Діяльність

[ред. | ред. код]

Програмна діяльність організації здійснюється за чотирма стратегічними пріоритетами:[9]

  • Створення спільного процвітання;
  • Розвиток конкурентоспроможності економік;
  • Захист навколишнього середовища;
  • Посилення компетентностей та інституцій.

За кожним з цих пріоритетів здійснюється низка окремих програм у рамках чотирьох функцій організації:[9]

  • технічного співробітництва;
  • аналітичної та дослідницької функції та послуг з надання рекомендацій у сфері промислової політики;
  • функції нормативної діяльності та стандартизації, а також діяльності у сфері оцінки якості;
  • зустрічей та співпраці для обміну знаннями, налагодження зв'язків та промислового співробітництва.

Оперативна діяльність ЮНІДО полягає:

  • в наданні технічної допомоги країнам, що розвиваються у здійсненні конкретних проектів;
  • в розробці регіональних довгострокових стратегій розвитку.

Мандат ЮНІДО повністю визнається в Ціллю Сталого Розвитку-9, яка закликає «будувати стійку інфраструктуру, сприяти інклюзивній та сталій індустріалізації та сприяти інноваціям».

Допоміжна діяльність ЮНІДО включає збір, узагальнення, публікацію інформації, проведення досліджень, організацію конференцій з питань промислового розвитку.

ЮНІДО має «Банк промислової та технологічної інформації» — комп'ютерний банк даних ЮНІДО (ООН), який акумулює промислову і технологічну інформацію по проектах і технологіях, надає необхідну країнам інформацію на їхній запит. Створений у 1980 році.

Структура

[ред. | ред. код]

Керівні органи ЮНІДО:[9]

  • Генеральна конференція, яка визначає керівні принципи, затверджує бюджет, приймає конвенції та угоди; збирається 1 раз на 2 роки;
  • Рада з промислового розвитку (53 члени) збирається раз на рік.;
  • Комітет з програмних та бюджетних питань (27 членів); збирається раз на рік.

Штаб-квартира ЮНІДО розташована у Відні. Головною адміністративною посадовою особою Організації є Генеральний директор, який обирається Генеральною конференцією за рекомендацією Ради з промислового розвитку та очолює Секретаріат цієї організації. З грудня 2021 року цю посаду обіймає Герд Мюллер (ФРН).[9]

Адміністративна й дослідницька діяльність ЮНІДО фінансується коштом регулярного бюджету Організації, що складається з обов'язкових внесків країн-членів, а оперативна діяльність, зокрема надання технічної допомоги, — коштом оперативного бюджету Організації, що складається з добровільних внесків, в тому числі до Фонду промислового розвитку ЮНІДО.[9]

Співробітництво з Україною

[ред. | ред. код]

Україна є членом ЮНІДО з дня її заснування. 8 грудня 1995 р. було укладено Угоду про співробітництво в сфері промислового розвитку між Урядом України та ЮНІДО. Україна бере активну участь у засіданнях керівних органів ЮНІДО, а також міжнародних заходах, які проводяться під егідою Організації.[9]

З 1999 року в Україні працює Координатор ЮНІДО. За сприяння ЮНІДО в Україні було реалізовано низку проєктів у сфері промислового розвитку, сталого управління водними ресурсами, поводження з відходами, екологічного оздоровлення промислово забруднених територій та інші проєкти.[9]

В 2024 році, Україна та Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) розпочали реалізацію Програми зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки[10]. Урочиста церемонія підписання Програми відбулася[11] у Відні 28 червня 2024 року. Програма визначає стратегічне бачення трансформаційного та стійкого відновлення промисловості України, керуючись Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року, ухваленого Генасамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, зокрема Ціллю сталого розвитку 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура». Крім того, програма узгоджена з пріоритетами Уряду України щодо раннього відновлення, баченням реформування політики та національними галузевими стратегіями[12].

Станом на 2025 рік, ЮНІДО імлементує в Україні 13 проєктів та програм із загальним річним бюджетом[13] у понад 20 мільйонів доларів США, зокрема:

  • Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України[14];
  • Глобальна програма екоіндустріальних парків (GEIPP) в Україні[15];
  • Глобальна програма якості та стандартів (GQSP) в Україні[16];
  • Посилення стійкості та конкурентоспроможності інфраструктури якості України[17];
  • Зелене відновлення промисловості через розвиток на основі муніципалітетів в Україні[18];
  • Розширення економічних можливостей молоді та жінок для інклюзивного та сталого відновлення в Україні[19];
  • Проєкт[20] із зеленого відновлення промисловості України шляхом передачі технологій та створення нових підприємств спільно з приватними компаніями Японії[21];
  • Глобальна інноваційна програма екологічно чи­стих технологій для малих та середніх підприємств Украї­ни[22];
  • Підвищення енергоефективності та стимулювання використання відновлюваної енергії в агро-харчових та інших малих та середніх підприємствах (МСП) України[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
  2. ↑ https://www.unido.org/about-us/unido-brief
  3. ↑ https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
  4. ↑ https://www.aalco.int/agreements/Agreement%20between%20AALCO%20and%20UNIDO.pdf
  5. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
  6. ↑ Member States List. UNIDO. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 3 січня 2020.
  7. ↑ Member States according to lists. UNIDO. Процитовано 27 листопада 2012.
  8. ↑ UNIDO Worldwide | UNIDO. www.unido.org. Процитовано 4 травня 2020.
  9. ↑ а б в г д е ж и ЮНІДО. Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні. 16 жовтня 2012. Процитовано 11 червня 2024.
  10. ↑ Ukraine Industrial Recovery Programme for Ukraine 2024-2028. UNIDO (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  11. ↑ Україна та UNIDO підписали Програму зеленого відновлення промисловості України на 2024-2028 роки | Міністерство економіки України. me.gov.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
  12. ↑ Green Recovery Vision for Ukraine. UNIDO (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  13. ↑ UNIDO COMPASS. compass.unido.org. Процитовано 3 лютого 2025.
  14. ↑ Проект «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» – UNIDO IEE Ukraine program (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
  15. ↑ Еко-індустріальні парки (ЕІП) | Проект GEIPP Ukraine (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
  16. ↑ S.Weghofer,M.Mertl,X.Yao,S.Strambu. UNIDO OPENDATA PLATFORM. open.unido.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  17. ↑ S.Weghofer,M.Mertl,X.Yao,S.Strambu. UNIDO OPENDATA PLATFORM. open.unido.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  18. ↑ S.Weghofer,M.Mertl,X.Yao,S.Strambu. UNIDO OPENDATA PLATFORM. open.unido.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  19. ↑ S.Weghofer,M.Mertl,X.Yao,S.Strambu. UNIDO OPENDATA PLATFORM. open.unido.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  20. ↑ Мінекономіки та UNIDO обговорили проєкт з передачі японських технологій для зеленого відновлення промисловості України | Міністерство економіки України. me.gov.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2025.
  21. ↑ S.Weghofer,M.Mertl,X.Yao,S.Strambu. UNIDO OPENDATA PLATFORM. open.unido.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
  22. ↑ GCIP – GCIP Ukraine, чисті технології, Cleantech Ukraine. gcipukraine.com. Процитовано 3 лютого 2025.
  23. ↑ Проект UNIDO/GEF. Інститут відновлюваної енергетики НАН України (укр.). Процитовано 4 лютого 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Організація_Об%27єднаних_Націй_з_промислового_розвитку&oldid=44626421