Перейти до вмісту

Інгемар Теевер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Інгемар Теевер
Особисті дані
Повне ім'я Інгемар Теевер
Народження 24 лютого 1983(1983-02-24) (42 роки)
  Сауе, Естонська РСР
Зріст 187 см
Громадянство Естонія Естонія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Номер 11 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997—1998 Естонія «Нимме Калью» 8 (2)
1999—2001 Естонія МК (Таллінн) 64 (39)
2002—2005 Естонія ТВМК 105 (69)
2005—2007 Швеція «Естерс» 42 (5)
2008 → Естонія «Нимме Калью» 35 (23)
2009—2010 Естонія «Нимме Калью» 24 (8)
2010—2012 Німеччина «Пуллендорф» 51 (10)
2012—2015 Естонія «Левадія» 109 (53)
2013 → Естонія «Левадія II» 1 (1)
2016 Естонія «Зеніт» (Таллінн) 6 (6)
2017 Естонія «Левадія» 23 (4)
2018—н.ч. Естонія «Зеніт» (Таллінн) 29 (24)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999

2003—2015 		Естонія Естонія (U-17)
Естонія Естонія (U-21)
Естонія Естонія 		1 (0)
8 (1)
30 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Інгемар Теевер (ест. Ingemar Teever; нар. 24 лютого 1983, Сауе, Естонська РСР) — естонський футболіст, нападник талліннського «Зеніту».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Свою кар'єру нападник розпочав у таллінському клубі «Нимме Калью», після чого грав декілька сезонів за інші столичні клуби – МК та ТВМК[1].

«Естерс»

[ред. | ред. код]

2006 року підписав контракт зі шведським клубом «Естерс»[2]. Перші матчі за «Естерс» були багатообіцяючими, але з наближенням офіційних поєдинків результативність Теевера стрімко зменшувалася. Грав регулярно, але протягом двох сезонів у Швеції відзначився лише 5-ма голами.

«Нимме Калью»

[ред. | ред. код]

У 2008 році повернувся до рідного клубу «Нимме Калью»[3]. Швидко став гравцем основи, відзначився 25-ма голами в 35-ти матчах, завдяки чому отримав нагороду найкращого бомбардира[4] й допоиміг команді посісти 4-те місце в чемпіонаті, поступившись 1-м очком бронзовому призеру, «Трансу» (Нарва). По завершенні першого сезону після повернення в Естонію підписав з клубом повноцінну угоду. Потім отримав травму коліна, через що вибув на першу половину сезону[5]. Повернувся на поле лише в 6 матчах, після чогог травмував шию під час інциденту в басейні, яка загрожувала його життю[6], але повністю одужав й повернувся на сезон 2010 року[7]

«Пфуллендорф»

[ред. | ред. код]

У 2010 році вирушив грати за німецький клуб «Пфуллендорф» з Регіоналліги «Південь»[8][9][10]. У футбольній лізі Німеччини дебютував 28 серпня 2010 року в переможному (3:1) поєдинку проти резервістів «Гоффенгайма 1899», в якому вийшов у стартовому складі[11]. У кубку Німеччини 14 серпня 2010 року в програному (0:2) проти «Герти» (Берлін), в якому на 69-й хвилині вийшов замість Рене Гройтера[12]. 4 вересня 2010 року забив свій перший м'яч за новий клуб, у переможному (5:1) поєдинку чемпіонату проти резервної команди «Веена»[13]. У Німеччині провів два роки, відзначився 10-ма голами у 51-му матчі[14].

«Левадія»

[ред. | ред. код]

У липні 2012 року підписав контракт із таллінським клубом «Левадія»[15][16][17] й одразу ж потрапив до заявки на матчі Ліги Європи[18][19]. Також отримував пропозиції з Фінляндії та Німеччини, але вирішив залишитися в Естонії, щоб мати більше шансів повернутися до національної збірної[20]. Наступного року разом із командою завоював золоті медалі чемпіонату, які зуміли повторно взяти і в 2014 році[21]. 19 липня 2012 року дебютував за «Левадію», вийшовши на заміну в другому таймі матчу Ліги Європи проти кіпрського «Анортосіса»[22]. 23 липня 2012 року відзначився голом у своєму дебютному матчі Мейстріліги, реалізував штрафний удар у компенсований поєдинку проти «Калева» (Таллінн)[23]. У 2015 році разом із клубом виграв Суперкубок Естонії та отримав срібні медалі чемпіонату, а за підсумками сезону з 24 голами став найкращим бомбардиром[24]. У лютому 2016 року стало відомо, що Інгемар завершив кар'єру гравця[25]. Однак ік по тому повернувся у великий футбол і в сезоні 2017 року підписа 1,5-річний з талінським клубом «Левадія», в якому виступав під 11 номером[26][27].

Загалом у вищій лізі Естонії зіграв 296 матчів та відзначився 157-ма голами.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Дебют за збірну країни 29 березня 2003 року в товариському матчі проти збірної Канади[28]. Усього за збірну нападник провів тридцять матчів та відзначився 4-ма голами[29].

Кар'єра в пляжному футболі

[ред. | ред. код]

У березні 2016 року стало відомо, що Інгемар вирішив грати за таллінську команду з пляжного футболу «Пежо»[30], пізніше декілька років грав за команду «Аугур».

У травні 2012 року в складі національної збірної Естонії, яка на початку липня грала в Москві у кваліфікації чемпіонату світу з пляжного футболу 2013 року[31].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Голи за збірну

[ред. | ред. код]
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 30 травня 2004 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія Північна Македонія Північна Македонія 2–3 2–4 Товариський матч
2 4 вересня 2004 А. Ле Кок Арена, Таллінн, Естонія Люксембург Люксембург 1–0 4–0 кваліфікація чемпіонату світу 2006
3 13 жовтня 2004 Сконто, Рига, Латвія Латвія Латвія 2–1 2–2 кваліфікація чемпіонату світу 2006
4 16 листопада 2005 Міський спортивний стадіон КСЗО, Островець-Свентокшиський, Польща Польща Польща 1–2 1–3 Товариський матч

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]
ТВМК
«Левадія»

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Естонія Гравець року в Мейстрілізі (1): 2015
  • Естонія Найкращий бомбардир Мейстріліги (2): 2008, 2015

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ингемар Теэвер продлил контракт с «Левадией». rus.err.ee. 16 грудня 2013. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  2. ↑ ЭСТОНЦАМ НА КУБКЕ СОДРУЖЕСТВА ПОСТАВЛЕНА ЗАДАЧА ВЫЙТИ ИЗ ГРУППЫ. sport-express.ru. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  3. ↑ Требуется новый лидер!. 5 березня 2008. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  4. ↑ Meistriliiga 2008 statistika – Väravalööjad [Meistriliiga 2010 statistics – Goalscorers] (ест.). Soccernet.ee. 2 грудня 2008. Процитовано 9 червня 2010.
  5. ↑ Teeveri vigastuspaus venib maikuuni. Soccernet.ee. 30 січня 2009. Процитовано 14 січня 2010.
  6. ↑ Ingemar Teever vigastas ohtlikult kaela. Õhtuleht. 31 серпня 2009. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 14 січня 2010.
  7. ↑ Kalju läheb tugeva baasiga punkte võitma (ест.). Soccernet.ee. 3 березня 2010. Процитовано 9 червня 2010.
  8. ↑ Топ-15 эстонских трансферов этого лета. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  9. ↑ Ingemar Teever siirdus Saksamaale!. Õhtuleht. 29 липня 2010.
  10. ↑ Freigabe für Teever und Seebacher (нім.)
  11. ↑ Spielstatistik SC Pfullendorf – 1899 Hoffenheim II 3:1 (2:0) (нім.)
  12. ↑ Spielstatistik SC Pfullendorf – Hertha BSC 0:2 (0:0) (нім.)
  13. ↑ Spielstatistik SC Pfullendorf – SV Wehen Wiesbaden II 5:1 (2:1) (нім.)
  14. ↑ Ingemar Teever jättis Pfullendorfiga hüvasti (ест.). Estonian Public Broadcasting. 19 травня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  15. ↑ Экс-форвард сборной Эстонии перешёл в «Левадию». rus.err.ee. 17 липня 2012. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  16. ↑ Ingemar Teever ühines FC Levadiaga (ест.). Levadia Tallinn. 16 липня 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 26 липня 2012. [Архівовано 2014-01-04 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Ingemar Teever liitus FC Levadiaga (ест.). Õhtuleht. 16 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  18. ↑ Selgus FC Levadia koosseis UEFA Euroopa Liiga mänguks Anorthosis Famagusta FC vastu (ест.). Levadia. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 26 липня 2012. [Архівовано 2014-01-04 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Teever saab Anorthosise vastu mängida (ест.). Soccernet.ee. 18 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  20. ↑ Teever eelistas Levadiat Soomele. Soccernet.ee. 17 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  21. ↑ Форвард сборной Эстонии пошёл с «Левадией» за третьим титулом. 19 січня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  22. ↑ Levadia ärkas Anorthosise vastu liiga hilja (ест.). Soccernet.ee. 19 липня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
  23. ↑ Rätteli šõu tõstis Levadia Florast mööda (23 July 2012) (ест.). Soccernet.ee. Процитовано 26 липня 2012.
  24. ↑ «Левадия» разгромила «Инфонет» и объявила о назначении Ратникова. DELFI. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  25. ↑ «Инфонет» и «Левадия» – чемпионы по трансферам. postimees. 29 лютого 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  26. ↑ Серьезная заявка: "Левадия" подписала в межсезонье 10 игроков. Delfi. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  27. ↑ ИНГЕМАР ТЕЭВЕР ВОЗВРАЩАЕТСЯ В ФК ЛЕВАДИЯ!. fclevadia.ee. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-14 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Игорь САВЕЛЬЕВ (22 грудня 2003). Оман поставил точку. moles.ee. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
  29. ↑ Мадис Кальвет (10 березня 2016). Лучший футболист ЭР завершил карьеру. postimees. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  30. ↑ Лучший снайпер чемпионата Эстонии решил повесить бутсы на гвоздь. Delfi. 9 березня 2016. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
  31. ↑ Peatreener Haavistu avaldas rannajalgpallikoondise koosseisu, kes FIFA MM-kvalifikatsioonile sõidavad! (ест.). Estonian Beach Soccer Association. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 26 липня 2012. [Архівовано 2014-01-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інгемар_Теевер&oldid=44120689