Індекс живої планети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Глобальний індекс живої планети (ІЖП, англ. Living Planet Index) відбиває стан світової біорізноманітності і розраховується на основі зібраних даних про популяції хребетних видів і усереднену динаміку їх чисельності. Подібно до того, як фондові індекси відбивають стан глобальної економіки, ІЖП є важливим показником екологічного стану планети. Узагальнені результати публікуються у Living Planet Report[en]. Першу доповідь було опубліковано в 1998 р.[1], наступні у 1999[2], 2000, 2002, 2004, 2006, 2008, 2010, 2012, 2014 і 2016 рр[3].

Глобальний ІЖП оснований на наукових даних про стан 14 152 популяцій 3 706 видів хребетних тварин (ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб), що мешкають у всьому світі. Динаміка глобального ІЖП з 1970 по 2012 рік вказує на 58%-ве зниження середньої чисельності хребетних. За період, дещо понад 40 років, чисельність популяцій хребетних видів знизилася більш ніж удвічі. Згідно з наявними даними, середні темпи зниження складають близько 2% на рік, причому ознаки уповільнення цього процесу доки відсутні.

Моніторинг стану видів[ред. | ред. код]

База даних ІЖП постійно розвивається, і в основі кожного наступного випуску доповіді «Жива планета» лежить більший масив даних. З моменту публікації попереднього випуску доповіді «Жива планета» (2014 р.) до бази даних ІЖП було додано 668 видів і 3 772 популяції. Нині база даних обмежена хребетними видами, але ведеться робота над методиками, які дозволять включити в неї види безхребетних тварин і рослин.

Детальніше про загрози[ред. | ред. код]

Втрата і деградація місць перебування[ред. | ред. код]

Міра ризику для конкретної популяції залежить від її місця мешкання, стійкості до несприятливих дій і характеру загроз. Інформація про загрози є приблизно для однієї третини популяцій, включених до ІЖП (3 776 популяцій), причому чисельність більш ніж половини цих популяцій (1 981) знижується. Найбільш поширеною загрозою для популяцій, що скорочуються, є втрата і деградація місць життя[4].

Надмірна експлуатація видів[ред. | ред. код]

Надмірна експлуатація видів може бути як прямою, так і непрямою. Форми прямої надмірної експлуатації включають нестійкий промисел, здобич або браконьєрство, як для продажу, так і для власного споживання. Непряма надмірна експлуатація відбувається у разі неумисного знищення особин непромислових видів, наприклад, прилову в рибальстві.

Забруднення[ред. | ред. код]

Забруднення може впливати на види безпосередньо, роблячи місце існування несприятливим для їх життя (наприклад, у разі розливу нафти). Воно також здатне впливати непрямим чином, наприклад, викликаючи зниження чисельності кормових видів або репродуктивної активності та призводячи таким чином до зниження чисельності виду.

Інтродуковані види і хвороби[ред. | ред. код]

Сторонні види можуть конкурувати з місцевими за території або акваторії, харчові або інші ресурси. Вони можуть бути хижаками для місцевих видів або сприяти поширенню захворювань, що раніше не зустрічалися у цій місцевості. Люди також здатні переносити збудників захворювань з одного регіону планети в інший.

Зміна клімату[ред. | ред. код]

У міру зміни температур деякі види будуть вимушені адаптуватися, переміщаючись в райони зі сприятливішими умовами. Дія зміни клімату на види часто буває непрямою. Так, зміни температурного режиму можуть призводити до «неправдивих сигналів» для важливих подій в життєвому циклі виду, наприклад, міграції або розмноження. В результаті ці події можуть відбуватися в несприятливий час, наприклад, період розмноження може не збігатись із часом найкращої доступності їжі у цьому місці життя.

Доля різних типів загроз[ред. | ред. код]

Наземні види[ред. | ред. код]

Всього 1 281 загроза. База даних ІЖП містить інформацію про загрози для 33% популяцій наземних видів, що скорочуються (n = 703). Найбільш поширеною загрозою для наземних популяцій є втрата і деградація місць перебування, за якою настає надмірна експлуатація[5].

Прісноводні види[ред. | ред. код]

Всього 781 загроза. База даних ІЖП містить інформацію про загрози для 31% популяцій прісноводих видів, що скорочуються (n = 449). Виходячи з цієї інформації, найбільш поширеною загрозою для цих видів є втрата і деградація місць життя, що трапляється в 48% проаналізованих випадків[6].

Морські види[ред. | ред. код]

Всього 1 155 загроз. Дані про загрози є для 29% популяцій морських видів, що скорочуються (n = 829). Згідно з цими даними, найбільш поширеною загрозою для морських видів є надмірна експлуатація, за якою йде втрата і деградація місць життя[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Living Planet Report 1998 [Архівовано 9 серпня 2015 у Wayback Machine.], World Wide Fund for Nature (page visited on 29 October 2016).
  2. ↑ Living Planet Report 1999 [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.], World Wide Fund for Nature (page visited on 29 October 2016).
  3. ↑ Living Planet Report 2016 [Архівовано 12 червня 2021 у Wayback Machine.] (summary [Архівовано 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]), World Wide Fund for Nature (page visited on 29 October 2016).
  4. ↑ Деградація місць перебування. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 15 грудня 2016.
  5. ↑ Глобальная перспектива в области биоразнообразия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
  6. ↑ http://zmdosie.ru/topnews/4512-kolichestvo-zhivotnykh-na-planete-rezko-sokrashchaetsya[недоступне посилання з жовтня 2019] Количество животных на планете резко сокращается]
  7. ↑ Число морских обитателей в мире сократилось вдвое с 1970 года. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Індекс_живої_планети&oldid=40988924