Кдирова Інеш Осербаївна
| Кдирова Інеш Осербаївна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 грудня 1970 (53 роки) |
| Місце народження |
.svg){kind=small} Краматорськ |
| Роки активності | з 1992 — понині |
| Професії | музикантка |
| Жанри | естрада, поп-музика |
| Псевдоніми | Інеш |
| inesh.com.ua | |
Іне́ш Осербаївна Кди́рова (нар. 22 грудня 1970) — українська естрадна співачка, заслужена артистка України. Народилася в Краматорську. Випускниця Київського університету культури та мистецтв. Магістр державного управління (2006, Національна академія державного управління при Президентові України). Президент Асоціації діячів етнічного мистецтва України, Керівник театру казахської пісні «Арман»[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Творчу діяльність розпочала у Харківському театрі естради «Домінанта» (1991–1995 роки)
У 1992 році стала переможницею конкурсу «Утренняя звезда». Літом цього ж року отримала перемогу у Міжнародному телевізійному конкурсі молодих виконавців естрадної пісні «Ялта — 92».
У 1993 році стала лауреатом Сочинського Міжнародного фестивалю «Гардемарини естради — 93» та отримала титул «Міс Елегантність естради». Працювала з Е. П'єхою, Л. Вайкуле, Л. Лещенком, Й. Кобзоном, А. Пугачовою, Красовський Іван тенор.
У 1994 р. представила Україну на Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський базар».
У 1995-1996 роках працювала у концертно-творчій організації «Київщина». Піля цього до 2006 року керувала шоу-гуртом «Білі вітрила» школи мистецтва ім. М. Леонтовича (Київ).
У 1997 р. стала Лауреатом конкурсу молодих виконавців у Вітебську.
У 1998 р. отримала Гран-прі Президента України Леоніда Кучми.
У 1999 році закінчила Київський університет культури і мистецтва. У 2006 році - Національну академію державного управління Президентові України.
З 2002 року – доцент кафедри естрадного співу Національного університету культури і мистецтв. Займається вивченням традиційних культур етнічних спільнот України. Викладає «Фах (сольний спів)» та теоретичний курс «Народна творчість етносів України»[2].
У 2006 році захистила диплом магістра державного управління у Національній академії державного управління при Президентові України.
У лютому 2008 р. Адміністрація Президента Російської Федерації нагородила співачку орденом Катерини II.
Сольні програми[ред. | ред. код]
- 1997 - «Музика душі»
- 2004 - «Вірю тобі»
- 2006 - «Симфонія кохання»
- 2007 - «Вогонь бажання»
- 2010 - «Світ для двох»
Відеографія[ред. | ред. код]
| Назва | Рік |
|---|---|
| Тиха вода | 2008 |
| Будем жить | 2012 |
Сім'я[ред. | ред. код]
Має доньку Діану.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заступники Голови Ради національних спільнот України. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ Секція музичного фольклору. Факультет музичного мистецтва КНУКіМ. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- В. Ф. Шинкарук. Інеш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- https://web.archive.org/web/20120320015115/http://presscenter.ukrinform.ua/vip_gallery.php?photo_id=351
- https://web.archive.org/web/20120103181004/http://www.inesh.com.ua/about.html
Посилання[ред. | ред. код]
- Інеш: Хобі - це і є моя творчість, моє найулюбленіше заняття. Укрінформ. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
|
Це незавершена стаття про співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |