Інноваційна діяльність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інноваційна діяльність  — вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства.

Інноваційна діяльність (від англ. innovation — нововведення) — діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.[1]

Інноваційна діяльність — діяльність, спрямована на комерціалізацію накопичених знань, технологій і обладнання. Результатом інноваційної діяльності є новий або додатковий продукт або продукт з новими якостями.

Інноваційною діяльністю є всі наукові, технологічні, організаційні, фінансові та комерційні дії, що реально приводять до здійснення інновацій або задумані з цією метою. Деякі види інноваційної діяльності є інноваційними самі по собі, інші не мають цієї властивості, але теж необхідні для здійснення інновацій. Інноваційна діяльність включає також дослідження і розробки, не пов’язані прямо з підготовкою якої-небудь конкретної інновації. [2]

Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» Інноваційна діяльність − одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу

Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності[ред.ред. код]

Об'єктами інноваційної діяльності є:

  • інноваційні програми і проекти;
  • нові знання та інтелектуальні продукти;
  • виробниче обладнання та процеси;
  • інфраструктура виробництва і підприємництва;
  • організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
  • сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
  • товарна продукція;
  • механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні або юридичні особи, які провадять інноваційну діяльність або залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію інноваційних проектів.

Інноваційний продукт[ред.ред. код]

Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною або дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі - інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії і відповідає таким вимогам:

  1. він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту;
  2. розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
  3. цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Наукове освоєння[ред.ред. код]

Найавторитетнішим науковим підрозділом в Україні, яке постійно займається науковим аналізом-дослідженням проблематики інноваційної діяльності є відділ інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України. Наукові розробки інституту в цьому важливому напрямку постійно використовуються в діяльності Уряду, адміністрації Президента України, Ради національної безпеки та оборони, Національного банку, а також у законотворчій діяльності Верховної Ради України.


Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Інноваційна діяльність промислових підприємств та способи її фінансування в Україні : монографія / Г. В. Возняк, А. Я. Кузнєцова ; Нац. банк України, Ун-т банк. справи, Львів. ін-т банк. справи. — К. : УБС НБУ, 2007. — 183 с. : іл., табл. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 173—183 (163 назви). — 500 пр. — ISBN 978-966-484-016-0
  • Інноваційний поступ економіки України: проблеми, тенденції, потенціал зростання : монографія / Л. Гнилянська, А. Грищук, І. Гурняк, Л. Загвойська, О. Макара, В. Петринка, З. Юринець; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Ліга-Прес, 2013. - 295 c.
  • Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: ВЦ Академія, 2000. – 864 с.
  • Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47.
  • Безземельна, Т.О. Управління інноваційними процесами на підприємствах кольорової металургії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. / Т.О. Безземельна. – Запоріжжя, 2006. – 19 с.
  • Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку / А.І Амоша, С.М. Кацура, Т.В. Щетілова та ін. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2002. – 108 с.
  • Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2007. – 328 с.
  • Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу / за ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: Університетська книга, 2008. – 615 с.
  • Управління інноваціями : навч. посіб. для студентів ВНЗ / Н. І. Чухрай, Л. С. Лісовська ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – 280 с. : іл. – Режим доступу: . – Бібліогр.: с. 251-255 (50 назв). – ISBN 978-617-607-769-5

Примітки[ред.ред. код]

  1. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 № 40-IV, Редакція від 05.12.2012
  2. Керівництво Осло. Рекомендації щодо збору та аналізу даних стосовно інновацій / Організація економічного співробітництва та розвитку. - 3-тє вид.; пер. з англ. - К., 2009. - 163 с. ISBN 978-966-479-016-8


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.