Іриней (Афанасіадіс)
| Архієпископ Іриней грец. Αρχιεπίσκοπος Ειρηναίος | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 вересня 2006 — 2 грудня 2021 | ||
| Обрання: | 31 серпня 2006 | |
| Інтронізація: | 5 вересня 2006 | |
| Церква: | Критська православна церква Константинопольська православна церква | |
| Альма-матер: | Халкінська семінарія | |
| Діяльність: | священнослужитель | |
| Національність: | грек | |
| Тезоіменитство: | Іреней Ліонський | |
| Ім'я при народженні: | Ніколаос Афанасіадіс грец. Νικόλαος Αθανασιάδης | |
| Народження: | 9 серпня 1933 (90 років) Ретимно | |
| Єп. хіротонія: | 23 лютого 1975 | |
Архієпископ Іриней (грец. Αρχιεπίσκοπος Ειρηναίος, в миру: Ніколаос Афанасіадіс грец. Νικόλαος Αθανασιάδης; 9 серпня 1933, Ретимно, Крит, Греція) — єпископ Константинопольської православної церкви, архієпископ Критський, предстоятель Критської православної церкви[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 9 серпня 1933 року селі Міксорума в димі (громаді) Айос Василіос, ному Ретимно, Крит. Освіту здобув у Чоловічій середній школі та Церковній гімназії в місті Ретимно в 1952 році. Цього ж року вступив у Халкінську семінарію. 22 листопада 1956 року був пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь священномученика Іринея Ліонського. 1957 року закінчив Халкінську семінарію.
Після закінчення семінаї церковне служіння почав у парафії святих Петра і Павла в Брістолі. У Великій Британії закінчив Місіонерський коледж святого Боніфація[en] у Вормінстері[2].
1960 року повернувся на Крит, де очолював Церковний інститут та був протосингелом Кісамської митрополії.
У лютому 1975 року був обраний митрополитом Кідонійським та Апокоронським[3].
23 лютого 1975 року хіротонізований на єпископа з возведенням у сан митрополита Кідонійського та Апокоронського[2]. Хіротонію здійснили: архієпископ Критський Євген (Псалідакіс), митрополити Кісамський Кирило (Кіпріотакіс), Ламбійський Феодор (Цедакіс), Ставропольський Максим (Репанелліс), Іринопольський Симеон (Амарілліос) та колонійський Гавриїл (Преметідіс).
Починаючи з 2005 року, коли була відновлена Синодальна інституція помісного Синоду Вселенського Патріархату, його неодноразово покликали його синодиком. Він був суперінтендантом священних митрополій Лампі, Сиврітос і Сфакія, Кісамос і Селінос, Петра і Еоніссос.
Архієпископ Криту[ред. | ред. код]
30 серпня 2006 року на Фанарі був одноголосно обраний Синодом Вселенського патріархату архієпископом Критським. 24 вересня того ж року відбулася його інтронізація[4].
2 грудня 2021 року Синод Вселенського патріархату затвердив відставку Іринея на спокій за станом здоров'я і позбавив його обов'язків керувати Критською Церквою[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українське Православне Слово Рік LXVI Чис. VII-VIII, липень-серпень, 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2021. Процитовано 17 жовтня 2019.
- ↑ а б Ο Σεβασμιώτατος Αρχιεπίσκοπος Κρήτης κύριος Ειρηναίος. (γεν. 1933).(Οικουμενικό Πατριαρχείο). [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.](гр.)
- ↑ ΕΤΟΣ 1975 [Архівовано 5 травня 2011 у Wayback Machine.] (гр.)
- ↑ Βιογραφικό εκ της Ιστοσελίδας του Οικουμενικού Πατριαρχείου [Архівовано 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.](гр.)
- ↑ NewsRoom. "He made the sign of the cross and said thank God for everything" | Orthodox Times (en). https://orthodoxtimes.com/ (амер.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Αρχιεπίσκοπος Κρήτης κ. Ειρηναίος [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.](гр.)
