Константинопольська православна церква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вселенський Патріархат

Constantinople coat of arms.png
Герб
Собор Святої Софії у Стамбулі. Колишня резиденція Константинопольського Патріарха, нині музей.
Константинопольська православна церква
Засновники Апостол Андрій
Автокефалія/автономія проголошена 381
Автокефалія/автономія визнана 451
Чинний предстоятель Варфоломій I (Архонтоніс)
Центр Стамбул, Туреччина
Основна юрисдикція східна і центральна Туреччина, Крит, Патмос, північно-східна Греція, Корейський півострів
Юрисдикція для діаспори всюди
Літургічна мова давньогрецька, закордоном англійська
Музична традиція Візантійський наспів
Церковний календар Новоюліанський, юліанський
Єпархій ~56
Вірних ~3.500.000 [1]
Офіційний сайт Ecumenical Patriarchat

Константино́польська правосла́вна це́рква (грец. Οικουμενικό Πατριαρχείο Κωνσταντινουπόλεως) також часто згадується просто як Константинопольський патріархат або Вселенський патріархат — у світовому православному суспільстві церква і юрисдикція «першого за честю», першого з настоятелів 15-ти незалежних (автокефальних) помісних церков.

Визначення[ред. | ред. код]

Сам патріарх Варфоломій визначає повноваження Константинопольського архієрея так:

«У нас є привілей бути старшим братом у світовій православній церкві. Константинопольський патріарх представляє у світі Православ’я, є його виразником і несе за нього історичну, канонічну і теологічну відповідальність. Прерогативою Вселенського патріарха є координація роботи світового православ’я, включаючи скликання соборів, а також підтримка міжцерковних і міжконфесійних діалогів, у нього є право арбітра в церковних справах — це право (канон 28) було надано Константинопольському архієпископу в 451 році на IV Вселенському соборі.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Один з Отців Церкви — Константинопольський єпископ св. Григорій Богослов (рік смерті — 389), чимало сприяв становленню Константинопольської церкви, спростуванню єресі аріанства та формулюванню вчення Церкви про Троїчного Бога й Боговтілення. Іншим визначним діячем церкви був Константинопольський єпископ св. Іван Златоуст (рік смерті — 407). Із семи Вселенських Соборів Церкви три збиралися в Константинополі. Це Собори другий (381), п'ятий (553) і шостий (680/681). Крім того, в Константинополі збирався так званий «п'ято-шостий» або «Трульский» Собор (691), що відіграв чималу роль у формуванні канонічної традиції Православної Церкви.

Згодом, дедалі більше зростали суперечності між східною та західною частинами Римської імперії і, відповідно, Східною й Західною Церквами, центрами яких були відповідно Константинополь та Рим. Рим все більше претендував на гегемонію в християнському світі.

Результатом цієї ворожості стало те, що, коли з Заходу почали вирушати хрестові походи з метою звільнення Святих Земель від мусульманського панування, дорогою вони розоряли міста і храми східних християн, сприймаючи їх вже не як братів, а як своїх ворогів. Зрештою хрестоносцями в 1204 році був захоплений Константинополь, що став столицею Латинської імперії. На кафедру православних Константинопольських Патріархів був посаджений латинський патріарх. Таке становище тривало до 1261 року, коли Константинополь був відвойований імператором Михайлом VIII Палеологом (рік смерті — 1282).

Найвизначнішим діячем цього періоду був Константинопольський патріарх св. Фотій (помер бл. 891 року), якого в Греції називають «Великим». Фотій був одним з найбільш учених людей свого часу. Він одним з перших протистояв змінам у церковній традиції, які почали з'являтися на Заході. Ці зміни стосувалися як літургічної та церковної практики, так і вчення Церкви. Св. Фотій зробив докладний аналіз і спростування латинського вчення про те, що Дух Святий походить як від Отця, так і від Сина (так зване вчення про Filioque). Також з ім'ям Фотія пов'язаний початок місії серед слов'ян, що здійснювалася братами свв. Кирилом (розум. 869) і Мефодієм (розум. 884). Таким чином, саме Константинопольській Церкві більша частина слов'янського світу зобов'язана своїм наверненням до християнства.

Вселенські патріархи новітніх часів[ред. | ред. код]

Святий та Священний Синод[ред. | ред. код]

Двоголовий орел (при вході до Вселенського патріархату) — символ Константинопольської патріархії та Візантійської імперії

Окрім патріарха, дійсними членами синоду є такі митрополити (станом на 10.10.2018)[1]:

  • митрополит Вріульський Пантелеймон
  • митрополит Італійський і Мелітський Геннадій
  • митрополит Германський Августин
  • митрополит Транупольський Герман
  • митрополит Нью-Джерсійський Евангел
  • митрополит Родоський Кирило
  • митрополит Ретимнський і Авлопотамоський
  • митрополит Корейський Амвросій
  • митрополит Сінгапурський Константин
  • митрополит Австрійський Арсеній
  • митрополит Сімійський Хризостом
  • митрополит Чиказький Нафанаїл

Політика Туреччини щодо Вселенського Патріархату[ред. | ред. код]

Вселенський патріарх Варфоломій (Деметріос Архонтоніс)

У стамбульському кварталі Фанар є церква Георгія Переможця — це кафедральний храм архієпископа Константинополя—Нового Риму, Вселенського патріарха Варфоломія I, першого за честю православного патріарха у православному світі. Для турецької влади патріарх по-простому: Димитріос Архонтоніс, громадянин Туреччини, 1940-го року народження, — для них неможлива і згадка про Константинополь: не хочуть чути про вселенський статус «грецького», як його тут звуть, патріарха. Іронією долі є те, що Перший Православний престол не має ні богословської школи, ні не є юридичною особою. У європейських столицях про це добре знають — і чекають на зміну політики Анкари.

У Патріарха, як громадянина мусульманської Туреччини, є власний досвід діалогу як і між двома релігіями, так і між двома культурами. Такий досвід дав йому можливість зробити значний внесок, зокрема, у врегулювання військових конфліктів на території колишньої Югославії.

Патріарх Варфоломій: архієпископ Константинополя—Нового Риму[ред. | ред. код]

Патріарх Варфоломій (Деметріос Архонтоніс) народився в 1940 році в селі Айос-Теодорос (Άγιοι Θεόδωροι) — на острові Імброс (Туреччина). Його батько володів там перукарнею і кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинополі, потім у відомій богословській школі Халки, після закінчення якої став дияконом під іменем Варфоломій. Потім диякон Варфоломій служив у турецькій армії, а в 1963 році продовжив навчання у Папському східному інституті Григоріанського римського університету. Темою його дисертації було канонічне право Православної Церкви. Цим навчання майбутнього Патріарха не закінчилось — у вищих навчальних закладах Швейцарії та Мюнхена він продовжує спеціалізуватися в царині церковного законодавства. Патріарх володіє п'ятьма іноземними мовами, окрім, звісно, грецької і турецької. Написав і видав багато друкованих праць.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи в Халки, де невдовзі був висвячений у священика (1969 рік). Через шість місяців Вселенський патріарх Атенагор (той самий Патріарх, який разом з римським папою Павлом VI зняв взаємні анафеми 1054 року) підвищив молодого священика до чину архімандрита Патріаршої каплиці св. Андрія. Патріарх Димитріос, який наслідував Атенагору, зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії. А в 1973 році в житті 33-річного архімандрита сталася видатна подія — він став єпископом Константинопольської архієпископії, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем Патріарха Димитріоса, а після його смерті, в 1991 році став Архієпископом Константинополя, Нового Рима, і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

По обранні новий Патріарх здійснив ряд закордонних візитів, зустрічаючись з впливовими політичними діячами багатьох країн, виступаючи на сесіях ЮНЕСКО, Європейського парламенту тощо Всюди й послідовно Патріарх виступає за релігійну свободу і права людини. Сам він, незважаючи на високий сан, людина проста і приємна в спілкуванні, має звичку дуже уважно вислуховувати відвідувачів.

За останнє десятиріччя Патріарх Варфоломій відвідав майже всі помісні православні церкви, а також багато інших релігійних об'єднань, докладаючи чимало зусиль для поліпшення відносин між общинами католиків, мусульман, юдеїв і православних в усьому світі. Варфоломій відомий у Європі як «Зелений патріарх», тому що став першим серед релігійних лідерів захисником навколишнього середовища. Він постійно організовує міжнародні семінари, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

Структура[ред. | ред. код]

Автономні церкви[ред. | ред. код]

Назва[2] Єпархіальний центр Очільник (2019) Територія
Естонська православна церква
Ορθόδοξη Εκκλησία Εσθονίας
Таллінн митрополит Стефан Естонія Естонія
Талліннська архієпархія
Αρχιεπισκοπή Ταλλίνης
Таллінн митрополит Стефан
Тартуська єпархія
Επισκοπή Τάρτου
Тарту єпископ Ілля
Пярнуська і Сааремааська єпархія
Επισκοπή Πάρνου καί Σάαρε
Пярну єпископ Олександр
Фінляндська православна церква
Ορθόδοξη Εκκλησία Φιλλανδίας
Гельсінкі архієпископ Лев Фінляндія Фінляндія
Гельсінська митрополія
Μητρόπολις Ελσιγκίου
Гельсінкі архієпископ Лев
Куопіоська і Карельська митрополія
Μητρόπολις Κουόπιο καί Καρελίας
Куопіо митрополит Арсеній
Оулуська митрополія
Μητρόπολις Όουλου
Оулу митрополит Ілля

Архієпархії та митрополії[ред. | ред. код]

Назва[2] Єпархіальний центр Очільник (2019) Територія
Туреччина
Константинопольська архієпархія
Αρχιεπισκοπή Κωνσταντινουπόλεως
Стамбул (р-н Фатіх) Вселенський патріарх,
архієпископ Константинополя — Нового Рима

Варфоломій I
Туреччина Туреччина
Халкедонська митрополія
Μητρόπολις Χαλκηδόνος
Стамбул (р-н Кадикей) митрополит Халкедонський
Афанасій
Деркська митрополія
Μητρόπολις Δέρκων
Стамбул (р-н Сариєр) митрополит Деркський
Апостол
Імброська і Тенедоська митрополія
Μητρόπολις Ίμβρου καί Τενέδου
о. Гьокчеада митрополит Імброський і Тенедоський
Кирило
Принкіпоніська митрополія
Μητρόπολις Πριγκηποννήσων
Стамбул (р-н Адалар) митрополит Принкіпоніський
Димитрій
Пісідійська митрополія
Μητρόπολις Πισιδίας
Анталья митрополит Пісідійський
Сотірій
Пруська митрополія
Μητρόπολις Προύσης
Зейтінбаги (Тріглія) митрополит Пруський
Ельпідофор
Адріанопольська митрополія
Μητρόπολις Αδριανουπόλεως
Едірне митрополит Адріанопольський
Амфілохій
Смірнська митрополія
Μητρόπολις Σμύρνης
Ізмір митрополит Смірнський
Варфоломій
Греція
Родоська митрополія
Μητρόπολις Ρόδου
Родос митрополит Родоський
Кирило
Греція Греція (о. Родос і прилеглі о-ви)
Коська і Нісіроська митрополія
Μητρόπολις Κώου καί Νισύρου
о. Кос митрополит Коський і Нісіроський
Нафанаїл
Греція Греція (о-ви Кос і Нісірос)
Лероська, Калімноська і Астипалейська митрополія
Μητρόπολις Λέρου, Καλύμνου καί Ἀστυπαλαίας
о. Лерос митрополит Лероський, Калімноський і Астипалейський
Паїсій
Греція Греція (о-ви Лерос, Калімнос, Астипалея)
Карпатоська і Касоська митрополія
Μητρόπολις Καρπάθου καί Κάσου
о. Карпатос митрополит Карпатоський і Касоський
Амвросій
Греція Греція (о-ви Карпатос і Касос)
Сімійська митрополія
Μητρόπολις Σύμης
о. Сімі митрополит Сімійський
Хризостом
Греція Греція (о-ви Сімі, Тілос, Халкі, Кастелорізо)
Патмоський екзархат
Πατριαρχική Εξαρχία Πάτμου
о. Патмос архімандрит Антипа Греція Греція (о-ви Патмос, Ліпсі, Агатонісіон та Аркі)
Критська православна церква (напівавтономна)
Критська архієпархія
Αρχιεπισκοπή Κρήτης
Іракліон архієпископ Критський
Іриней
Греція Греція (о. Крит)
Митрополія Гортіни та Аркадії
Μητρόπολις Γορτύνης καί Αρκαδίας
Міре митрополит Гортінський і Аркадійський
Макарій
Митрополія Ретимно і Авлопотамосу
Μητρόπολις Ρεθύμνης καί Αὐλοποτάμου
Ретимно митрополит Ретимнський і Авлопотамоський
Євгеній
Митрополія Кідонії та Апокоронасу
Μητρόπολις Κυδωνίας καί Αποκορώνου
Ханья митрополит Кідонійський і Апокоронаський
Дамаскін
Митпополія Лампі, Сіврітусу і Сфакії
Μητρόπολις Λάμπης, Συβρίτου καί Σφακίων
Спілі митрополит Лампійський, Сіврітуський і Сфакійський
Іриней
Митрополія Ієрапутни і Сітії
Μητρόπολις Ιεραπύτνης καί Σητείας
Ієрапетра митрополит Ієрапутнський і Сітійський
Кирило
Митрополія Петри і Херронісу
Μητρόπολις Πέτρας καί Χερρονήσου
Неаполіс митрополит Петрський і Херроніський
Герасим
Митрополія Кісамосу і Селіно
Μητρόπολις Κισάμου καί Σελίνου
Кісамос митрополит Кісамоський і Селінський
Амфілохій
Митрополія Аркалохорі, Кастеллі і В'яносу
Μητρόπολις Αρκαλοχωρίου, Καστελλίου καί Βιάννου
Аркалохорі митрополит Аркалохорійський, Кастеллійський і В'яноський
Андрій
Єпархії «Нових земель» (36 єпархій Елладської церкви)
Александруполіська митрополія
Μητρόπολις Αλεξανδρουπόλεως
Александруполіс митрополит Александрупольський
Анфім
Греція Греція
Верійська, Науська і Кампанійська митрополія
Μητρόπολις Βεροίας, Ναούσης καί Καμπανίας
Верія митрополит Верійський і Науський
Пантелеймон
Гуменіська, Аксіуполійська і Полікастрська митрополія
Μητρόπολις Γουμενίσσης, Αξιουπόλεως καί Πολυκάστρου
Гуменіса митрополит Гуменіський, Аксіуполійський і Полікастрський
Димитрій
Гревенська митрополія
Μητρόπολις Γρεβενῶν
Гревена митрополит Гревенський
Давид
Дідімотіська, Орестіадська і Суфлійська митрополія
Μητρόπολις Διδυμοτείχου, Ορεστιάδος καί Σουφλίου
Дідімотіхо митрополит Дідімотіський і Орестіадський
Дамаскін
Драмська митрополія
Μητρόπολις Δράμας
Драма митрополит Драмський
Павло
Дріїнупольська, Погоніаніська і Коніцька митрополія
Μητρόπολις Δρυϊνουπόλεως, Πωγωνιανῆς καί Κονίτσης
Делвінакіон митрополит Дріїнупольський, Погоніаніський і Коніцький
Андрій
Едеська і Пелльська митрополія
Μητρόπολις Εδέσσης καί Πέλλης
Едеса митрополит Едеський, Пелльський і Альмопійський
Іоїль
Еласонська митрополія
Μητρόπολις Ελασσῶνος
Еласон митрополит Еласонський
Харитон
Елефтерупольська митрополія
Μητρόπολις Ελευθερουπόλεως
Елефтеруполі митрополит Елефтерупольский
Хризостом
Зіхнійська і Нейрокопійська митрополія
Μητρόπολις Ζιχνῶν καί Νευροκοπίου
Неа-Зіхні митрополит Нейрокопійський і Зіхнійський
Єрофей
Фесалонікійська митрополія
Μητρόπολις Θεσσαλονίκης
Салоніки митрополит Фесалонікійський
Анфім
Ієріська, Айон-Ороська і Ардамерійська митрополія
Μητρόπολις Ιερισσοῦ, Αγίου Ορους καί Αρδαμερίου
Арнея митрополит Ієріський, Айон-Ороський і Ардамерійський
Феокліт
Янінська митрополія
Μητρόπολις Ιωαννίνων
Яніна митрополит Янінський
Максим
Касандрійська митрополія
Μητρόπολις Κασσανδρείας
Поліїрос митрополит Касандрійський
Нікодим
Касторійська митрополія
Μητρόπολις Καστορίας
Касторія митрополит Касторійський
Серафим
Кітрська митрополія
Μητρόπολις Κίτρους
Катеріні митрополит Кітрський і Катерінійський
Георгій
Лангадська, Літійська і Рентінська митрополія
Μητρόπολις Λαγκαδᾶ, Λητῆς καί Ρεντίνης
Лангадас митрополит Лангадський, Літійський і Рентінський
Іоанн
Лемноська митрополія
Μητρόπολις Λήμνου
Міріна митрополит Лемноський і Айос-Ефстратіоський
Єрофей
Маронійська і Комотінійська митрополія
Μητρόπολις Μαρωνείας καί Κομοτηνῆς
Комотіні митрополит Маронійський і Комотінійський
Пантелеймон
Мітілінійська митрополія
Μητρόπολις Μυτιλήνης
Мітіліні митрополит Мітілінійський, Ересоський і Пломаріонський
Яків
Мітімнська митрополія
Μητρόπολις Μηθύμνης
Каллоні митрополит Мітімнський
Хризостом
Неаполійська і Ставруполійська митрополія
Μητρόπολις Νεαπόλεως καί Σταυρουπόλεως
Неаполі митрополит Неаполійський і Ставруполійський
Варнава
Неа-Крінійська і Каламарська митрополія
Μητρόπολις Νέας Κρήνης καί Καλαμαριᾶς
Каламарія митрополит Неа-Крінійський і Каламарський
Юстін
Нікополійська і Превезька митрополія
Μητρόπολις Νικοπόλεως καί Πρεβέζης
Превеза митрополит Нікополейський і Превезький
Хризостом
Ксанфійська митрополія
Μητρόπολις Ξάνθης
Ксанті митрополит Ксанфійський і Періфеоріонський
Пантелеймон
Парамітійська, Філіатеська і Гіромерійська митрополія
Μητρόπολις Παραμυθίας, Φιλιατῶν καί Γηρομερίου
Парамітія митрополит Парамітійський, Філіатеський і Гіромерійський
Тит
Поліанійська і Кілкіська митрополія
Μητρόπολις Πολυανῆς καί Κιλκισίου
Кілкіс митрополит Поліанійський і Кілкіський
Еммануїл
Самоська та Ікарійська митрополія
Μητρόπολις Σάμου καί Ικαρίας
Ваті митрополит Самоський та Ікарійський
Євсевій
Сервійська і Козанійська митрополія
Μητρόπολις Σερβίων καί Κοζάνης
Козані митрополит Сервійський і Козаніський
Павло
Серреська і Нігрітська митрополія
Μητρόπολις Σερρῶν καί Νιγρίτης
Серрес митрополит Серреський і Нігрітський
Феолог
Сідірокастронська митрополія
Μητρόπολις Σιδηροκάστρου
Сідірокастрон митрополит Сідірокастронський
Макарій
Сісанійська і Сіатістська митрополія
Μητρόπολις Σισανίου καί Σιατίστης
Сіатіста кафедра вакантна
Філіппська, Неаполіська і Тасоська митрополія
Μητρόπολις Φιλίππων, Νεαπόλεως καί Θάσου
Кавала митрополит Філіппський, Неаполіський і Тасоський
Стефан
Флоринська, Преспеська і Еордайська митрополія
Μητρόπολις Φλωρίνης, Πρεσπῶν καί Εορδαίας
Флорина митрополит Флоринський, Преспеський і Еордайський
Феокліт
Хіоська митрополія
Μητρόπολις Χίου
Хіос митрополит Хіоський, Псарський та Інуський
Марк
Європа
Архієпархія Фіатіри і Великої Британії
Αρχιεπισκοπὴ Θυατείρων καί Μεγάλης Βρεταννίας
Лондон архієпископ Фіатірський і Великобританський
Григорій
Велика Британія Велика Британія, Ірландія Ірландія
Галльська митрополія
Μητρόπολις Γαλλίας
Париж митрополит Галльський
Еммануїл
Франція Франція, Монако Монако
Германська митрополія
Μητρόπολις Γερμανίας
Бонн митрополит Германський
Августин
Німеччина Німеччина
Австрійська митрополія
Μητρόπολις Αὐστρίας
Відень митрополит Австрійський
Арсеній
Австрія Австрія, Угорщина Угорщина
Митрополія Швеції і всієї Скандинавії
Μητρόπολις Σουηδίας καί πάσης Σκανδιναυΐας
Стокгольм митрополит Шведський і всієї Скандинавії
Клеопа
Швеція Швеція, Норвегія Норвегія, Данія Данія, Ісландія Ісландія
Бельгійська митрополія
Μητρόπολις Βελγίου
Брюссель митрополит Бельгійський
Афінагор
Бельгія Бельгія, Нідерланди Нідерланди, Люксембург Люксембург
Швейцарська митрополія
Μητρόπολις Ελβετίας
Шамбезі митрополит Швейцарський
Максим
Швейцарія Швейцарія, Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Італійська і Мелітська митрополія
Μητρόπολις Ιταλίας καί Μελίτης
Венеція митрополит Італійський і Мелітський
Геннадій
Італія Італія, Мальта Мальта
Іспанська і Португальська митрополія
Μητρόπολις Ισπανίας καί Πορτογαλίας
Мадрид митрополит Іспанський і Португальський
Полікарп
Іспанія Іспанія, Португалія Португалія
Америка
Архієпархія Америки
Αρχιεπισκοπὴ Αμερικῆς
Нью-Йорк архієпископ Американський
Димитрій
Flag of the United States.svg США, Багамські Острови Багамські Острови
Архієпархіальний округ прямого підпорядкування
Ενορίαι άμεσου αρχιεπισκοπής περιφέρειας
Нью-Йорк архієпископ Американський
Димитрій
Flag of the United States.svg США, Багамські Острови Багамські Острови
Чиказька митрополія
Μητρόπολις Σικάγου
Чикаго митрополит Чиказький
Нафанаїл
Flag of the United States.svg США
Піттсбурзька митрополія
Μητρόπολις Πιττσβούργου
Піттсбург митрополит Піттсбурзький
Савва
Бостонська митрополія
Μητρόπολις Βοστώνης
Бруклайн митрополит Бостонський
Мефодій
Денверська митрополія
Μητρόπολις Ντένβερ
Денвер митрополит Денверський
Ісая
Атлантська митрополія
Μητρόπολις Ατλάντας
Атланта митрополит Атлантський
Алексій
Детройтська митрополія
Μητρόπολις Ντητρόϊτ
Трой митрополит Детройтський
Миколай
Сан-Францискська митрополія
Μητρόπολις Αγίου Φραγκίσκου
Сан-Франциско митрополит Сан-Францискський
Герасим
Нью-Джерсійська митрополія
Μητρόπολις Νέας Ιερσέης
Вестфілд митрополит Нью-Джерсійський
Евангел
Торонтська митрополія
Μητρόπολις Τορόντο
Торонто митрополит Торонтський
Сотірій
Канада Канада
Буенос-Айреська митрополія
Μητρόπολις Μπουένος Άϊρες
Буенос-Айрес митрополит Буенос-Айреський
Тарасій
Аргентина Аргентина, Бразилія Бразилія, Чилі Чилі, Уругвай Уругвай, Перу Перу, Еквадор Еквадор
Мексиканська митрополія
Μητρόπολις Μεξικοῦ
Мехіко митрополит Мексиканський
Афінагор
Мексика Мексика, Панама Панама, Венесуела Венесуела, Колумбія Колумбія, Беліз Беліз, Гаїті Гаїті, Пуерто-Рико Пуерто-Рико, Мартиніка Мартиніка, Гватемала Гватемала, Коста-Рика Коста-Рика
Митрополія УПЦ в Канаді
Οὐκρανική Ορθόδοξος Εκκλησία ἐν Καναδᾷ
Вінніпег митрополит Вінніпезький
Юрій[3]
Канада Канада
Західна єпархія Едмонтон єпископ Едмонтонський
Іларіон
Канада Канада
Середня єпархія Вінніпег митрополит Вінніпезький
Юрій[3]
Східна єпархія Торонто митрополит Вінніпезький
Юрій (в. о.)[3]
Митрополія УПЦ у США
Οὐκρανική Ορθόδοξος Εκκλησία ἐν HΠΑ
Саут-Баунд-Брук митрополит Ієрапольський
Антоній
Flag of the United States.svg США, Бразилія Бразилія, Венесуела Венесуела, Аргентина Аргентина, Парагвай Парагвай
Західна єпархія Чикаго архієпископ Памфільський
Даниїл
Flag of the United States.svg США
Східна єпархія Нью-Йорк митрополит Ієрапольський
Антоній
Flag of the United States.svg США
Південноамериканська єпархія Куритиба архієпископ Аспендський
Єремія
Бразилія Бразилія, Венесуела Венесуела, Аргентина Аргентина, Парагвай Парагвай
Митрополія УАПЦ в діаспорі[4] Генк митрополит Ієрапольський
Антоній
Велика Британія Велика Британія, Бельгія Бельгія, Німеччина Німеччина, Франція Франція, Австралія Австралія, Нова Зеландія Нова Зеландія
Австралійсько-Новозеландська єпархія Брисбен[5] архієпископ Памфільський
Даниїл (в. о.)
Австралія Австралія, Нова Зеландія Нова Зеландія
Великобританська єпархія Лондон архієпископ Памфільський
Даниїл (в. о.)
Велика Британія Велика Британія
Західноєвропейська єпархія Генк єпископ Парнаський
Іоан
Бельгія Бельгія, Німеччина Німеччина, Франція Франція
Американська карпаторуська православна єпархія Джонстаун єпископ Нісський
Григорій
Flag of the United States.svg США, Канада Канада
Албанська православна єпархія Америки
Αλβανοί Ορθόδοξοι ἐν ταῖς Η.Π. Αμερικῆς
Ньютонвілл[6] єпископ Філомілійський
Ілля
Flag of the United States.svg США, Канада Канада
Азія, Австралія та Океанія
Австралійська архієпархія
Αρχιεπισκοπὴ Αὐστραλίας
Сідней архієпископ Австралійський
Стиліан
Австралія Австралія
Новозеландська митрополія
Μητρόπολις Νέας Ζηλανδίας
Веллінгтон митрополит Новозеландський
Мирон
Нова Зеландія Нова Зеландія, Фіджі Фіджі
Гонконзька митрополія
Μητρόπολις Χὸνγκ Κόνγκ
Сянган митрополит Гонконзький
Нектарій
Китай (Гонконг Гонконг, Flag of the Republic of China.svg Тайвань), Філіппіни Філіппіни[7]
Корейська митрополія (Корейська православна церква)
Μητρόπολις Κορέας
Сеул митрополит Корейський
Амвросій
Південна Корея Південна Корея, Японія Японія
Сінгапурська митрополія
Μητρόπολις Σιγκαπούρης
Сінгапур митрополит Сінгапурський
Константин
Сінгапур Сінгапур, Індонезія Індонезія, Малайзія Малайзія, Індія Індія, Пакистан Пакистан[8]

Інші[ред. | ред. код]

Українські митрополії Константинопольського патріархату[ред. | ред. код]

Після хрещення Русі у 988 р. св. рівноапостольним князем Володимиром, відповідно до всіх церковних правил та канонів, під зверхністю Константинопольського Вселенського патріархату постала Київська митрополія. Після розпаду Києво-Руської держави на окремі князівства та монголо-татарської навали Київські митрополити (які в більшості своїй були греками-чужинцями) перенесли свою катедру спочатку до Володимира на Клязьмі, а згодом до Москви. При цьому вони зберегли за собою титул Київських митрополитів. Спричинилося до цього не стільки «спустошення» Києва ордами хана Батия, скільки ті пільги, які давали церкві азійські завойовники, та прагнення чинити опір зміцненню Галицького князівства (з його європейською орієнтацією) й утворенню Києво-Галицької митрополії, яка реально мала всі підстави перетворитися на духовний осередок тодішньої Руси-України.

Відзначимо, що православні українці та білоруси в складі Великого князівства Литовського звільнилися від монгольського панування вже у 14 ст., в той час як Московське князівство перебувало в «союзі» з ординцями до кінця 15 ст., успадкувавши від них деспотично-самодержавницький устрій влади. Перебуваючи у складі Литовської держави, українці відновили свою прадавню Київську митрополію. Але й московські ієрархи продовжували називати себе «Київськими» митрополитами, фактично ніякого відношення до Києва не маючи.

Скориставшись складною ситуацією, в якій опинився Константинополь під ударами турків-османів, 15 грудня 1448 р., Москва позбавила сану канонічно поставленого митрополита Ісидора і самочинно, без згоди Вселенського патріарха, оголосила про свою церковну автокефалію, обравши свого власного митрополита з титулом «Московського». Цей вчинок пояснили буцім-то «відпадінням» греків від справжнього православ'я в унію з католицьким Римом, яка була проголошена на Ферраро-Флорентійському соборі 14381439 рр. За це самочинство Константинопольський патріархат наклав на Московську церкву відлучення, яке не скасоване й дотепер. Відомо, що Флорентійська унія проіснувала лише 10 років і була скасована, і в Константинопольській церкві знов було відновлено православ'я.

До Константинопольського патріархату у різні часи належали:

Позиція щодо автокефалії для православних в Україні[ред. | ред. код]

Трон Константинопольського патріарха

До російської агресії 2014 року Константинопольський Патріархат не мав єдиної позиції щодо українського питання; існували лише кілька груп, які мали різні погляди на проблему українського православ'я.

Константинопольський Патріархат вважає своєю канонічною територією територію Київської Митрополії у межах до 1686 р., тобто, щонайменше, Україну і Білорусь. Константинопольський Патріархат визнає канонічну територію Московського Патріархату (Російської Православної Церкви) лише в межах 1686 р., тобто до приєднання до нього Київської Митрополії, а також про те, що саме це приєднання було здійснене «без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової», себто Константинопольського Патріархату, у юрисдикції якого Київська Митрополія в той час перебувала.

Константинопольський патріархат двічі своїм соборним рішенням засудив підпорядкування Московській церкві Київської митрополії як неканонічне. 1688 року константинопольського патріарха Діонісія було позбавлено патріаршої катедри собором архієреїв, які побачили в діях патріарха симонію — продаж за гроші «духовних дарованій» (Діонісій отримав 120 соболів та дві сотні золотих за протиканонічне відступлення найбільшої митрополії Константинопольського патріархату). 1924 вселенський патріарх Григорій VII видав томос (декрет) з нагоди визнання автокефалії тих єпархій давньої Київської митрополії, які після Першої світової війни опинилися в складі польської держави.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟΝ ΠΑΤΡΙΑΡΧΕΙΟΝ (гр.) Архівовано з першоджерела 10.10.2018.
  2. а б Οἰκουμενικὸν Πατριαρχεῖον — Ἐπαρχίαι τοῦ Θρόνου (гр.)
  3. а б в Повний титул в УПЦК — архієпископ Вінніпезький та Середньої єпархії, митрополит Канадський, первоієрарх Української православної церкви в Канаді, також є місцеблюстителем Східної єпархії
  4. Деякі джерела об'єднують УПЦ в США і УАПЦ в діаспорі в одну — УПЦ в США і діаспорі. Керівником обох церков є митрополит Ієрапольський Антоній, проте церкви проводять окремі собори.
  5. Кафедральний собор у єпархії відсутній, у Брисбені розташована консисторія.
  6. Οἱ ὑπὸ τὸ Οἰκουμενικὸν Πατριαρχεῖον Καρπαθορῶσσοι ἐν ταῖς Η.Π.Ἀμερικῆς (гр.)
  7. Також офіційно: Flag of the People's Republic of China.svg КНР, Flag of Macau.svg Макао, В'єтнам В'єтнам, Камбоджа Камбоджа, Лаос Лаос, Таїланд Таїланд, М'янма М'янма, Монголія Монголія, проте парафій у цих країнах нема.
  8. Також офіційно: Бруней Бруней, Східний Тимор Східний Тимор, Мальдіви Мальдіви, Бангладеш Бангладеш, Непал Непал, Шрі-Ланка Шрі-Ланка, Афганістан Афганістан, проте парафій у цих країнах нема.

Посилання[ред. | ред. код]