Історія мистецтв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія мистецтв — розділ мистецтвознавства, який вивчає процес розвитку мистецтв з часів їх появи до наших днів.

Перша праця з історії мистецтв — «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» автором якої є Джорджо Вазарі — була створена в епоху Відродження, у 1550 році. Після нього була написана «Книга про художників» Карела ван Мандера і «Німецька академія» Йоахіма Зандрарта.

У епоху Просвітництва Вінкельман критикував зосередженість на біографічних подробицях життя тих чи інших художників і почав робити значні узагальнення відносно тенденцій розвитку мистецтва в різні періоди.

Деякі роботи з історії мистецтв (як, наприклад, твори Джона Раскіна) самі по собі є цікавими як неабиякі літературні твори.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вёльфлин Г. Основные понятия истории искусств. — ISBN 978-5-94232-062-1.
  • Виппер Б. Введение в историческое изучение искусства. — ISBN 5-94232-029-2.

Посилання[ред. | ред. код]