Іщук Олексій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іщук Олексій Васильович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 4 травня 1990(1990-05-04)
Заслучне, Хмельницька область, УРСР
Смерть 24 червня 2017(2017-06-24) (27 років)
Сокільники, Луганська область, Україна
(підрив на міні)
Громадянство Україна Україна
Alma Mater ТНЕУ
Військова служба
Роки служби 2010—2011, 2014—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ССО України
Формування
Війни / битви
Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)

Олексі́й Васи́льович Іщу́к (нар. 4 травня 1990(19900504), с. Заслучне, Красилівський район, Хмельницька область, Українська РСР — 24 червня 2017, с. Сокільники, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — сержант Збройних Сил України, спецпризначенець Сил спеціальних операції, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 травня 1990 року у селі Заслучне Красилівського району Хмельницької області. З 1996 по 2007 рік навчався у Заслучненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, яку закінчив зі срібною медаллю. В шкільні роки брав участь у змаганнях із військово-прикладних видів спорту. У лютому 2007 року в складі збірної районну виступав у командно-особистих змаганнях серед учнів загальноосвітніх шкіл із кульової стрільби першості Хмельниччини, де виборов І місце серед юнаків у стрільбі з пневматичної гвинтівки та ІІІ місце серед юнаків у стрільбі з малокаліберної гвинтівки.

У 2009 році закінчив Хмельницький кооперативний торговельно-економічний коледж Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, де здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста з фінансів.

У 2010 році був призваний на строкову військову службу та направлений у 8-й окремий полк спеціального призначення, в/ч А0553, м. Хмельницький. Був нагороджений грамотою за сумлінне виконання службових обов'язків, зразкову військову дисципліну, високі показники в бойовій та гуманітарній підготовці.

Звільнившись у запас, вступив до Тернопільського національного економічного університету (нині - Західноукраїнський національний університет), який закінчив у 2013 році, здобувши кваліфікацію бакалавра з фінансів і кредиту.

З початком російської збройної агресії проти України у червні 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини, повернувшись до свого полку. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції.

Сержант, командир відділення 8-го ОПСпП.

Загинув вночі 24 червня 2017 року від мінно-вибухової травми внаслідок підриву на міні під час виконання бойового завдання поблизу окупованого села Сокільники Новоайдарського району Луганської області. Повертаючись із завдання група натрапила на мінне поле, міна розірвалась в Олексія під ногами, але він встиг попередити своїх бійців, врятувавши їм життя. Разом з Олексієм загинув сержант Василь Лаврись[1][2][3].

Похований 26 червня на кладовищі рідного села Заслучне[4][5][6].

Залишились батьки та молодший брат Іван. Мати, Людмила Іванівна Іщук, — вчитель Заслучненського ліцею. Батько, Василь Іщук, тривалий час був завідувачем сільського Будинку культури.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • 16 червня 2016 року нагороджений нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу».
  • 3 жовтня 2016 року нагороджений медаллю «За оборону рідної держави» ВГО «Країна».
  • 30 квітня 2016 року нагороджений грамотою керівництва АТО за сумлінне виконання службових (бойових) завдань у складі сил Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
  • 2016 року за рішенням Красилівської районної ради занесений на районну Дошку Пошани.
  • 24 серпня 2015 року нагороджений грамотою Красилівської райдержадміністрації за проявлену відвагу, мужність, героїзм, патріотизм та сміливість в боротьбі за вільну і незалежну Україну під час проведення антитерористичної операції та з нагоди 24-ї річниці Незалежності України.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

23 серпня 2017 року в місті Красилові була урочисто відкрита Дошка Слави загиблих воїнів АТО, серед яких і Олексій Іщук[8].

Рішенням 23-ї сесії Красилівської районної ради від 22 грудня 2017 року № 11 Заслучненській ЗОШ І-ІІІ ступенів присвоєно ім'я Олексія Іщука.

4 травня 2018 року на фасаді Заслучненської ЗОШ (нині — Заслучненський ліцей імені Олексія Іщука) відкрили меморіальну дошку на честь полеглого на війні випускника школи[9][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Міноборони: двоє військових загинули від підриву на міні [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 25 червня 2017
  2. У зоні АТО загинув боєць 8 полку з Красилівського району [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Є», 24 червня 2017
  3. а б Присягу двічі не дають… [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Управління освіти, молоді та спорту Красилівської РДА, 5 травня 2018
  4. Красилів у скорботі [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Красилівська міська рада, 26 червня 2017
  5. На Хмельниччині попрощались із бійцем 8 полку, який загинув в зоні АТО [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «Є», 27 червня 2017
  6. Пам'ятаємо: рік тому загинув наш земляк Олексій Іщук [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Красилівська міська рада, 24 червня 2018
  7. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. В Красилові відкрили дошку пам'яті загиблих бійців АТО [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // «ВСІМ», 24 серпня 2017
  9. Відкриття меморіальної дошки Герою АТО Олексію Іщуку [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Заслучненський ліцей імені Олексія Іщука, 4 травня 2018

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]