Їнглак Чинават

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Їнглак Чинават
ยิ่ง ลักษณ์ ชิน วัตร
Їнглак Чинават

Час на посаді:
5 серпня 2011 — 7 травня 2014
Монарх  Рама IX
ПопередникАпхісіт Ветчачива

Народилася21 червня 1967(1967-06-21) (51 рік)
Сан-Кампхенг, Чіангмай, Таїланд
Політична партіяПхиа Тхаї
Професіябізнесмен, політик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Їнглак Чинават (тай. ยิ่ง ลักษณ์ ชิน วัตร [jîŋ.lák.t̠͡ɕ ʰin.ná.wát]; нар. 21 червня 1967 (51 рік)(19670621), Сан-Кампхенг, Чіангмай) — 28-й прем'єр-міністр Таїланду[1], один з лідерів партії «Пхиа Тхаї», Молодша сестра колишнього прем'єр-міністра та мільярдера Таксина Чинавата, що знаходиться в еміграції .

Біографія[ред. | ред. код]

Їнглак Чинават (Yingluck Shinawatra) народилася 21 червня 1967 року на півночі Таїланду у провінції Чіангмай[2][3][4]. Вона була молодшою з дев'яти дітей Лерта (Lert) Чинавата, депутата регіонального парламенту. Одним з її старших братів був Таксин Чинават, що згодом став прем'єр-міністром Таїланду[5][6][7][3][2][8][4].

1988 року Чінават закінчила Чиангмайський університет (Chiang Mai University) зі ступенем бакалавра з політології та державного керування[2], а 1991 року стала випускницею Університету штату Кентукі (Kentucky State University) зі ступенем магістра з інформаційних систем в управлінні[6][4] (за іншими відомості — зі ступенем магістра з державного управління[5][2]). Там же вона отримала ступінь магістра ділового адміністрування (MBA)[9].

Після закінчення американського університету Чинават почала працювати у діловому телефонному довіднику Shinawatra Directories, що належав її родині. Незабаром отримала там посаду директора з операцій та закупівель. Наприкінці 90-х — початку 2000-х років вона працювала на керівних посадах у телекомунікаційних компаніях Rainbow Media і Advanced Info Service (AIS) — лідері ринку мобільного зв'язку Таїланду. У пресі писали, що продаж AIS 2006 року, якою займалася Їнглак, супроводжувався корупційним скандалом. З 2006 року Чинават працювала керуючим директором сімейної девелоперської компанії SC Asset[9][6][2][4][5][3][10].

У той же період успішно розвивалася політична кар'єра брата Їнглак Чинават, Таксина. На загальних виборах 2001 року створена ним партія «Тайці люблять тайців» (Thai Rak Thai, TRT) здобула рішучу перемогу, і він очолив уряд країни[11][12][13]. Проте у вересні 2006 року Таксина Чинавата було усунуто з поста прем'єр-міністра[14][15][12][16][11][17][18], після чого владу у країні захопила опозиційна Демократична партія під керівництвом Апхісіта Ветчачива, який 2008 року зайняв пост глави уряду Таїланду. Діяльність партії «Тайці люблять тайців» була заборонена, згодом заборона була накладена і на діяльність утвореної після цього Партії народної влади (People's Power Party, PPP), яка також підтримувала Таксина. Експерти відзначали, що якщо PPP і Таксин орієнтувалися на сільське населення країни, то Апхісіт представляв інтереси бізнесу, середнього класу, армії та королівського двору[19][20][21][19][22][13][23]. Політична нестабільність вилилася у масштабні зіткнення влади та прихильників Таксина Чінавата. У 2009 і 2010 роках у країні вводився надзвичайний стан[7][8][24][25][26].

Ще 2009 року повідомлялося, що Їнглак Чинават може прийти у політику та очолити об'єднання «Пхиа Тхаі» («Для Таїланду»), утворене після заборони PPP, Однак лише в травні 2011 року, незадовго до виборів до парламенту Таїланду, «Пхиа Тхаі» обрало Їнглак лідером свого виборчого списку[8][4][3][5][27]. У ході парламентської кампанії Їнглак пообіцяла впоратися з наслідками п'ятирічної політичної нестабільності, оголосити амністію всім учасникам заворушень та перевороту 2006 року[7]. Також вона представила програму по боротьбі з бідністю, що включала себе обіцянку дати всім школярам країни по планшетному комп'ютеру,[2][7]. При цьому преса писала, що керував «Пхиа Тхаї» Таксин, який у той час перебував в Об'єднаних Арабських Еміратах у Дубаї, ховаючись від звинувачень у корупції на батьківщині[7][8][5].

3 липня 2011 року у Таїланді пройшли парламентські вибори, перемогу на яких здобула «Пхиа Тхаї» — об'єднання отримало 264 місця проти 160 місць у Демократичної партії Апхісіта, що зайняла друге місце[28][29][30]. 5 червня 2011 року парламент Таїланду офіційно обрав Їнглак Чинават прем'єр-міністром (за неї було віддано 296 голосів з 500 можливих). Таким чином, вона стала першою жінкою-прем'єром та наймолодшим головою уряду в історії країни[31][6][2][4][32]. Ще до свого призначення вона залишила посаду в SC Assets[9].

У серпні 2008 року Чинават була включена журналом Forbes до списку найвпливовіших жінок світу[33].

Восени 2013 року в Бангкоку почалися багатотисячні антиурядові виступи, очолювані колишнім членом парламенту від опозиційної Демократичної партії Сутхеп Тхаугсубаном. Демонстранти вимагають відставки Їнглак Чиннават, звинувачуючи її в тому, що насправді країною управляє її брат Таксин Чиннават.[34] На початку грудня 2013 Чиннават прийняла рішення про розпуск парламенту у зв'язку з безперервними в країні акціями протесту проти чинного уряду. Відповідно до місцевого законодавства, це означає, що уряд на чолі з прем'єром йде у відставку.

7 травня 2014 Конституційний суд Таїланду усунув з посади в.о. прем'єр-міністра Їнглак Чинават[35].

Чинават заміжня, у неї є син[3][4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ИТАР-ТАСС: Їнглак Чинават обрана 28-м прем'єр-міністром Таїланду. Архів оригіналу за 18 грудень 2013. Процитовано 18 грудень 2013. 
  2. а б в г д е ж Yingluck Shinawatra, the 28th Prime Minister of Thailand. — The Government of Thainland Public Relations Department, 05.08.2011
  3. а б в г д Pheu Thai picks Yingluck for PM. — The Bangkok Post, 16.05.2011
  4. а б в г д е ж Profile: Yingluck Shinawatra. — BBC News, 05.08.2011
  5. а б в г д е Yingluck Shinawatra, Thailand’s 1st female prime minister. — CBC News, 04.07.2011
  6. а б в г Special Report: Yingluck Shinawatra, Thailand´s 28th Prime Minister. — The Pattaya Mail, 09.08.2011
  7. а б в г д Seth Mydans. Candidate in Thailand Follows Path of Kin. — The New York Times, 13.06.2011
  8. а б в г Too hot for the generals. — The Economist, 15.06.2011
  9. а б в Executive Profile: Yingluck Shinawatra. — The Businessweek, 20.10.2011
  10. Франческо Геррера, Ами Казмин, Джон Бертон. Тайский премьер избавляется от неудобных активов. — Ведомости, 13.01.2006
  11. а б Свергнутый тайский премьер. Биография Таксина Чинавата. — РИА Новости, 20.09.2006
  12. а б Profile: Thaksin Shinawatra. — BBC News, 21.09.2006
  13. а б John Aglionby. The ex-policeman who made grand promises but didn’t deliver. — The Guardian, 20.09.2006
  14. The insider’s guide to … the Thai coup. — CNN, 20.09.2006
  15. Михаил Цыганов. «Дружелюбный спецназовец» сменил «счастливчика-миллиардера» Чинавату. — РИА Новости, 20.09.2006
  16. Griffin Shea. Sonthi Boonyaratglin. Thailands neuer starker Mann. — Der Tagesspiegel Online, 20.09.2006
  17. Sonthi’s meteoric ascent to power. — The Star Online, 21.09.2006
  18. Robert Horn. Profile: General Sonthi Boonyaratglin. — Time Asia, 02.10.2006. — Vol. 168, No. 14
  19. а б Jenny Percival. Thai opposition leader becomes PM. — The Guardian, 15.12.2008
  20. Profile: Abhisit Vejjajiva. — BBC News, 08.04.2009
  21. Sian Powell. British-born Abhisit Vejjajiva is Thailand’s new Prime Minister. — Times Online, 15.12.2008
  22. Freedom in the World 2008 — Thailand. — The UN Refugee Agency, 02.07.2008
  23. Profile: Thailand’s Prime Minister Abhisit Vejjajiva. — Xinhua, 12.04.2009
  24. Timeline — Twists and turns in Thailand’s crisis. — Reuters, 15.05.2010
  25. Adrees Latif, Damir Sagolj. Curfew imposed to curb Bangkok rioting as buildings burn. — Reuters, 19.05.2010
  26. Bangkok protests «under control». — BBC News, 13.04.2009
  27. Выборы в Таиланде. — Заметки о Таиланде (vtailand.com), 01.07.2011
  28. Vithoon Amorn. Thai election brings hope of stability; military. — Reuters, 04.07.2011
  29. Seth Mydans, Thomas Fuller. Victorious Thai Party Forms Coalition. — The New York Times, 04.07.2011
  30. Thai PM resigns as leader of party after poll defeat. — Press Trust of India, 04.07.2011
  31. Yingluck elected prime minister. — Bangkok Post, 05.08.2011
  32. Thai lawmakers vote for first female prime minister. — CNN, 05.08.2011
  33. The World’s 100 Most Powerful Women. — Forbes, 24.08.2011
  34. Lenta.ru: Мир: Общество: Демонстранты ворвались на территорию таиландского МИДа
  35. Конституционный суд Таиланда отправил в отставку и. о. премьер-министра страны // ИТАР-ТАСС, 7 травня, 2014 p.

Посилання[ред. | ред. код]