Forbes (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Forbes
Forbes logo.svg
Тематика фінанси, економіка
Періодичність виходу двічі на тиждень
Мова англійська
Адреса редакції Нью-йорк, США
Головний редактор Стів Форбс
Засновник Берті Форбс
Видавець Forbes, Inc.
Країна видання США
Рік заснування 1917
ISSN 0015-6914

Веб-сторінка: www.forbes.com
Редакція журналу «Форбс» в Нью-Йорку

«Forbes» (укр. «Форбс») — американський діловий журнал, один із найавторитетніших і найвідоміших економічних друкованих видань у світі. Заснований 1917 року Бертом Форбсом. Журнал відомий завдяки рейтинговим спискам найзаможніших людей світу, пише про історії успіху і поразок підприємців, нові ідеї для бізнесу та інвестицій, публікує авторитетні рейтинги. Forbes має доступ до перших осіб компаній, політиків і лідерів думок і отримує інформацію від найбільш обізнаних джерел.

Гасло журналу: «Знаряддя капіталіста» (англ. The Capitalist Tool).

Історія створення[ред.ред. код]

1917- 1947 рр.[ред.ред. код]

Засновником Forbes був Берті Чарльз Форбс. Він народився у шотландському місті Нью-Дір. Деякий час працював журналістом у місцевій газеті. У 1901 році Форбс переїздить до Йоханнесбургу, де працює у газеті Rand Daily Mail, а за три роки іммігрує до США. Там Форбс починає працювати в New York American у медіамагната У. Р. Хьорста, стає фінансовим журналістом. У 1917 році разом з партнером Уолтером Дреєм (з маловідомого Magazine of Wall Street) засновують журнал Forbes. Спочатку виданню планували дати назву «Справи і їх вершителі» (англ. «Doers and Doings»). Проте саме Дрей переконав Форбса дати виданню своє прізвище. Перший номер журналу ціною в 15 центів побачив світ 15 вересня 1917 року. У 1918 році журнал публікує рейтинг 30 найбагатших американців, який очолив Джон Рокфеллер.

За кілька років від свого заснування Forbes увійшов до списку найбільш популярних ділових видань Сполучених Штатів. За десять років після свого заснування журнал оцінювався у 10 млн доларів, хоча ситуація для видання була не найлегшою – на ринку з’являються конкуренти Fortune та Business Week, у країні починається криза. Берті Форбс утримував журнал на гонорари від матеріалів у інших виданнях. Тираж Forbes за життя свого засновника не перевищував 100 екземплярів. У 1928 році Уільям Хьорст запропонував викупити видання за 10 млн доларів, проте Форбс відмовився і сказав, що прагне «зберегти єдиний незалежний журнал в Америці».

1947 - 1990 рр.[ред.ред. код]

У 1947 році, після смерті засновника видання Берті Форбса, віце-президентом компанії Forbes Incorporated став його син Малкольм. Він намагався примножити статки батька, але власні політичні амбіції ставив вище видавничого бізнесу.

У 1960-ті роки Forbes стає найвпливовішим виданням. У той час головним редактором був Джим Майклс. Експерти стверджують, що на формування сучасної бізнес-журналістики вплинула редакційна політика Forbes у той період. Forbes проводив журналістські розслідування і розповідав людям про діяльність підприємців. Наприкінці 1970-х років Forbes став лідером серед ділових видань в Америці.

У 1981 році президентом США став Рональд Рейган. Під час його правління в країні спостерігався стрімкий підйом. Тоді Forbes відіграв важливу роль у суспільно-політичному житті, проповідуючи своє розуміння народного патріотичного капіталізму.

1990 - н. ч.[ред.ред. код]

У 1990 році Малкольм Форбс помер, і генеральним директором став його син — Стівен Форбс. Йому перейшов спадок розміром 1,4 млрд доларів і 35 % загального капіталу Forbes Incorporated. Крім цього, він отримав 51 % акцій із правом голосу. Стівен Форбс продовжив сімейний бізнес. Але він, як і його батько, намагався задовольнити власні політичні амбіції. У 2000 році, під час участі в президентській кампанії, він продав акції Forbes і знизив свою частку до 50 %.

Під час роботи Стівена Форбса видання почало виходити японською та португальською мовами, охоплюючи чималу аудиторію в Азії та Латинській Америці. Для максимального збільшення рекламних шпальт видавець використовував різні маркетингові тактики, пропонував великі знижки на підписку. У 1992 році ходили чутки про те, що Forbes зазнає великих збитків. Стівен Форбс спростовував це.

У 1990-ті роки Forbes публікував найбільш змістовний аналіз нового інтернет-підприємництва, що виділяло журнал серед конкурентів. Крім цього, у виданні пропагувалася ідея уніфікації прибуткового податку. У нинішній час дана ідея застосовується в більшості країн.

У 2014 році група інвесторів Integrated Whale Media викупила контрольний пакет акцій Forbes Media. 

За останні роки видання Forbes стало ще більш популярним, впливовим і цитованим. За обсягом реклами журнал уважається світовим лідером у медіаіндустрії.[1]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Штаб-квартира журналу розташована на 5-й авеню в центрі Нью-Йорка. Головний редактор — Стів Форбс, видавець — Річард Карлгаард. Журнал Forbes подає читачам інформацію про історії успішних проектів і їх товарів, історії про провали проектів і їх причини, життя і діяльність відомих підприємців, причини і наслідки гучних подій, рейтинги найбагатших людей світу, найбільші гонорари зірок шоу-бізнесу і спортсменів, доходи і витрати, бізнес-фокуси і PR-трюки.

Forbes є одним з провідних ділових журналів у світі. Визнання журнал отримав завдяки своїм сміливим розслідуванням у світі бізнесу і об'єктивним оцінкам подій, а також різним спискам і рейтингам, що публікуються ним. Найбільшу популярність здобув список мільярдерів світу.

У США Forbes є другим за обсягом аудиторії діловий журнал з накладом понад 900 тисяч примірників. Кожен номер журналу містить понад 60 аналітичних статей про компанії, їх творців і керівників. Загальна аудиторія Forbes і його міжнародного англомовного видання становить близько 5 млн чоловік по всьому світу. Крім того, на місцевих мовах журнал виходить у ГрузіїПольщіРосіїКазахстаніЕстоніїЯпоніїБразиліїКореїКитаї.

Головні рейтинги Forbes[ред.ред. код]

  • Forbes Global 2000 – список 2 000 найбільших публічних компаній світу – публікується з 2003 року.
  • Forbes 30 under 30 – список успішних молодих підприємців, яким ще нема 30 років. У кожній з 10 галузей представлено 30 бізнесменів – публікується з 2011 року.
  • Forbes 400 – список 400 найбагатших людей США – публікується з 1982 року.
  • Найбагатші люди світу – публікується з 1987 року.

Проекти Forbes Inc.[ред.ред. код]

  • Forbes on Fox – щотижнева фінансово-аналітична програма, що транслюється на Fox News Channel з 2002 року. Ведучий – Девід Есмен. Члени редакції Forbes протягом півгодини обговорюють актуальні питання сучасного бізнесу.
  • Forbes on Radio – тригодинна програма, на яку запрошуються як члени редакції Forbes, так і незалежні експерти. Ділові поради, аналіз ринку, огляд новин, уроки від відомих підприємців. 
  • Forbes Life – журнал, заснований у 2006 році. Видання публікує авторитетні рейтинги, визначає найкращі “фешн”, “тревел” та інші тенденції. Путівник у світ вищої якості для тих, хто вміє нею насолоджуватись
  • Forbes Woman - додаток, що з’явився восени 2011 року. Продається разом із журналом. Там теж приділено увагу бізнес-аналітиці й управлінню, але управлінцями виступають жінки. Бізнес-леді розповідають про свій досвід роботи та радять, як бути успішною. Видання для жінок виходить раз у три місяці. Також кожен випуск містить окрему колонку, присвячену певній країні.
  • Forbes Travel Guide - проект Forbes, заснований у 1958 році (найперший путівник в Сполучених Штатах Америки). Включає в себе рейтинги та огляди готелів, ресторанів та курортів. Охоплює багато міжнародних напрямків, до складу яких також входять Макао, Пекін, Сингапур, Шанхай, Мексика, Карибский басейн, Латинська Америка, Японія, Таїланд та Лондон.
  • Forbes.com – сайт видання з’явився у 1996 році. Forbes стало одним з перших видань, що запустили власну Інтернет-платформу. Є частиною Forbes Digital, підрозділ Forbes Media LLC. Холдинги Forbes включають в себе частину RealClearPolitics. Разом ці сайти досягають понад 27 мільйонів унікальних відвідувачів щомісяця. Forbes.com використовує гасло «Головна сторінка для світу бізнес-лідерів». Forbes в даний час дозволяє рекламодавцям публікувати повідомлення в блозі на своєму сайті через програму AdVoice.
  • True\Slant – медійний стартап, що було запущено у 2010 році. Платформа True\Slant розрахована на журналістів-фрілансерів, які шукають простір для публікації своїх матеріалів.
  • Forbes School of Business – спільний проект Forbes та Ешфордського університету, що дозволяє усім бажаючим отримати бізнес-освіту онлайн.
  • Camerama – додаток для смартфонів, придбаний Forbes Inc. у 2015 році. Дозволяє створювати приватні мережі та ділитися своїми фотознімками з друзями. Створений задля того, аби полегшити обмін зображеннями між різними людьми з усього світу.

Медіакіт[ред.ред. код]

Медіакіт – інформація для рекламодавців – Forbes на 2017 рік містить загальну статистику видання та аудиторії, перелік івентів на рік, до яких має відношення корпорація, редакторський календар (друкованої та електронної продукції) і, найголовніше, розцінки для рекламодавців для друкованої та електронної продукції. Так, ціни на одну сторінку реклами варіюються від 94 до 378 тисяч доларів. 

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Квітень 1927 – Берті Чарльз Форбс публікує матеріал про Генрі Форда, в якому хвалить його за промислові успіхи, проте засуджує його антисемітизм. Згодом, Форд виступає з вибаченнями.
  • Липень 1956 – журнал першим починає друкувати щорічну статистику взаємних фондів. Дослідження швидко починають передруковувати інші видання.
  • Липень 1963 – видання перевіряє твердження, що паління призводить до раку, та заключає: «Американська тютюнова індустрія призводить до проблем, яких не викликає жодна інша індустрія»
  • Вересень 1972 – обкладинка "The New Super Money Men" вперше визначає професійних атлетів та їх менеджерів як підприємців.
  • Березень 1993 – Джордж Гільдер у матеріалі «Telecosm» передбачає поширення безпровідної мережі та  появу комп’ютерів розміром з гаманець – смартфонів.
  • Грудень 1996 – матеріал «Is He the Godfather of the Kremlin?» розповідає, що визначальною силою за російським президентом Борисом Єльциним є олігарх Борис Березовський.  
  • Листопад 2008 – у розквіті економічної кризи Стів Форбс (у статті «How Capitalism Will Save Us») звеличує приховану міць американської економіки та передбачає відновлення глобального буму.

Forbes Україна[ред.ред. код]

Створення у 2011[ред.ред. код]

Forbes Україна
Forbes logo.svg

Тематика фінанси, економіка
Періодичність виходу раз на місяць
Мова російська
Адреса редакції м. Київ, вул. Фрунзе, 104А
Головний редактор Михайло Котов
Видавець UMH group
Країна видання США
Рік заснування 2011

Веб-сторінка: forbes.net.ua
forbes.ua

Українська версія журналу «Forbes Україна» видається російською мовою з березня 2011 року. Видавцем журналу виступила UMH group. Про отримання ліцензії на видання заявив засновник UMH group Борис Ложкін 13 серпня 2010. Першим головним редактором став Володимир Федорін, до цього обіймав посаду заступника головного редактора російської версії Forbes.

Восени 2011 року запущений додаток Forbes Woman. У вересні 2012 почав працювати сайт forbes.ua, ще через рік запускається IPad-версія видання.

За заявою Мігеля Форбса, що відповідає за глобальний розвиток бренду Forbes, український Forbes — у першій п'ятірці за показниками. Інші країни, де Forbes найбільш успішний — Росія, Китай, Індія і Польща.

29 січня 2014 року було запущено україномовну версію сайту forbes.ua. Журнал надалі випускається лише російською мовою, але всi новi статтi доступнi на сайтi на українськiй мовi.[1] . 8 березня 2014 повідомлялося, що американський Forbes відкликає ліцензію на випуск української версії журналу у компанії UMH Group. Це сталося після того, як видавничий дім покинув віце-президент компанії Мігель Форбс. Саме він опікувався виділенням ліцензії підручному родини Януковича — С.Курченку. Щоправда, у самому видавництві запевняють: звільнення Форбса відбулося ще у грудні 2013-го, тож не має стосунку до ситуації в Україні.[2]

Скандали у 2013-2015[ред.ред. код]

У червні 2013 року було оголошено, що група компаній «СЄПЕК» Сергія Курченка купила UMH group і об'єднала її в Український медіа холдинг. У червні 2013 головний редактор Володимир Федорін заявив про те, що покидає видання у зв'язку зі зміною власника компанії. Володимир Федорін вважає продаж «Forbes Україна» закінченням проекту і впевнений, що покупець переслідує одну з трьох поставлених цілей: зробити так, щоб журналісти мовчали перед виборами Президента, виправити і покращити свою репутацію, використовувати видання для вирішення питань, які не мають нічого спільного з медіа-бізнесом. Керувати UMH Group буде спеціально створений підрозділ СЄПЕК — компанія «СЄПЕК-Медія».[3]

Із липня 2013 року головним редактором є Михайло Котов, який до цього очолював редакцію «Газета.Ru».

13 листопада 2013 року 14 журналістів українського Forbes написали заяви про звільнення у зв'язку зі «спробами змінити політику редакції».[джерело?]

Колективну заяву співробітників опублікувала на своїй сторінці у Facebook шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. Першими у списку стоять прізвища шеф-редактора Forbes Бориса Давиденка і головного редактора сайту Forbes.ua Олександра Рубана. У коментарях «Українській правді» Рубан повідомив, що головний редактор проекту «Forbes Україна» Михайло Котов «без пояснення причин» відхилив раніше прийняту заявку теми про радників першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. «Це не останнє звільнення в українському виданні Forbes», — написав на своїй сторінці Facebook колишній головний редактор сайту видання Леонід Бершидський.[джерело?]

У березні 2014 р. портал «BuzzFeed» опублікував інформацію про те, що американський видавничий дім «Forbes» відкликає у компанії «UMH Group» ліцензію на випуск української версії журналу Forbes. Новина з'явилася після того, як сім'ю «Форбс» залишив Мігель Форбс, колишній медіарадник Курченка. Весь цей час редакція видання перебувала в підвішеному стані, але колективу журналу і сайту оголосили, що ліцензія все ж залишається у Сергія Курченка[4].

А вже в вересні 2014 р. головою наглядової ради UMH group призначили одіозного депутата-регіонала Олену Бондаренко[5].

7 серпня 2015 р. новинний сайт української версії журналу «Forbes» раптово змінив свою адресу з forbes.ua на forbes.net.ua[6], що свідчило про проблеми з торговельною маркою. А 8 серпня 2015 р. був опублікований коментар представника Forbes, в якому стверджується, що згідно з розпорядженням американського уряду, Forbes на 6 серпня 2015 року зробив усі дії, щоб відмовити «Forbes Україна у доступі до контенту і бренду. У зв'язку з цим, Forbes більше не надає UMH Group авторизований доступ до бренду Forbes для сайту UMH або доступ до домену forbes.ua»[7].

Закриття у 2016-2017[ред.ред. код]

У травні 2016 року в українських ЗМІ з'явилася інформація що Forbes Україна закривається.[8] Останній друкований номер журналу у 2016 році вийшов у липні того року.

На початку 2017 здавалося, що журнал відновився - у січні з'явився новий друкований номер журналу після перерви у 5 місяців. Але січневий номер журналу виявився останнім і починаючи з 9 лютого 2017 року сайт українського Forbes перестав оновлюватися а українські ЗМІ повідомили про припинення фінансування видання та фактичне закриття журналу.[9] Через місяць, у березні 2017, стало відомо що з журналу звільнились головний редактор та більша частина журналістів.[10]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Forbes запустив україномовну версію сайту forbes.ua, 29 Січня 2014
  2. Американський Forbes відкликає ліцензію на випуск українського журналу Курченка 24 (телеканал), 8.03.2014
  3. Володимир Федорін: «Ми живемо в ситуації вічного стартапу: не можемо робити сьогодні щось так само, як учора» // «Телекритика», Анна Журба, для «Редакторського порталу». 04.10.2013
  4. Лицензия на выпуск украинского Forbes остается у Курченко
  5. Резонансное назначение. Регионалку Бондаренко назначили главой наблюдательного совета УМХ
  6. Карпенко, Ольга (07.08.2015). Американцы пытаются отобрать лицензию у «Forbes Украина». Издание лишилось домена .UA. AIN.UA (російська). Процитовано 16.09.2015. 
  7. Карпенко, Ольга (08.08.2015). Американский Forbes отобрал у UMH права на использование их бренда. AIN.UA (російською). Процитовано 16.09.2015. 
  8. Український Forbes закривають – джерела - УП, 27 травня 2016
  9. Сайт українського Forbes не оновлюється – джерела повідомляють про припинення фінансування - Детектор медіа, 9 лютого 2017
  10. З «Forbes Україна» звільнились головред та частина команди - Детектор медіа, 9 березня 2017

Посилання[ред.ред. код]