Forbes (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Forbes
Forbes logo.svg
Тематика фінанси, економіка
Періодичність виходу двічі на тиждень
Мова англійська
Адреса редакції Нью-йорк, США
Головний редактор Стів Форбс
Засновник Берті Форбс
Видавець: Forbes, Inc.
Рік заснування: 1917
ISSN 0015-6914

Веб-сторінка: www.forbes.com
Редакція журналу «Форбс» в Нью-Йорку

«Forbes» (укр. «Форбс») — американський діловий журнал, однин із найавторитетніших і найвідоміших економічних друкованих видань у світі. Заснований 1917 року Бертом Форбсом. Журнал відомий завдяки рейтинговим спискам найзаможніших людей світу, пише про історії успіху і поразок підприємців, нові ідеї для бізнесу та інвестицій, публікує авторитетні рейтинги. Forbes має доступ до перших осіб компаній, політиків і лідерів думок і отримує інформацію від найбільш обізнаних джерел.

Гасло журналу: «Знаряддя капіталіста» (англ. The Capitalist Tool).

Історія створення[ред.ред. код]

Журнал Forbes заснований в 1917 році вихідцем з Шотландії Берті Чарлзом Форбсом. Спочатку виданню планували дати назву «Справи і їх вершителі» (англ. «Doers and Doings»). Перший номер журналу жителі США побачили 15 вересня.

Через кілька років свого існування Forbes увійшов до списка найбільш популярних ділових видань Сполучених Штатів.

У 1947 році після смерті засновника видання Берті Форбс, віце-президентом Forbes Incorporated став його син Малкольм. Він намагався примножити статки батька, але власні політичні амбіції ставив вище видавничого бізнесу.

У 60-і роки Forbes стає найвпливовішим виданням. У той час головним редактором був Джим Майклс. Експерти стверджують, що на формування сучасної бізнес-журналістики вплинула редакційна політика Forbes в той період. Forbes проводив журналістські розслідування і розповідав людям про діяльність підприємців. Наприкінці 70-х років Forbes став лідером серед ділових видань в Америці.

У 1981 році президентом США став Рональд Рейган. Під час його правління в країні спостерігався стрімкий підйом. Тоді Forbes відіграв важливу роль у суспільно-політичному житті, проповідуючи своє розуміння народного патріотичного капіталізму.

У 1990 році Малкольм Форбс помер, і генеральним директором (президентом) став його син - Стівен Форбс. Йому перейшов  спадок розміром 1400000000 доларів і 35% загального капіталу Forbes Incorporated. Крім цього він отримав 51% акцій з правом голосу. Стівен Форбс продовжив сімейний бізнес. Але він, як і його батько, намагався задовольнити власні політичні амбіції. У 2000 році під час участі в президентській кампанії він продав акції Forbes і знизив свою частку до 50%.

Під час роботи Стівена Форбса видання почало виходити на японському та португальською мовами, охоплюючи чималу аудиторію в Азії та Латинській Америці. Для максимального збільшення рекламних смуг видавець використовував різні маркетингові тактики, пропонував великі знижки на підписку. У 1992 році ходили чутки про те, що Forbes зазнає великих збитків. Стівен Форбс спростовував це.

У 90-і роки Forbes публікував найбільш змістовний аналіз нового інтернет-підприємництва, що виділяло журнал серед конкурентів. Крім цього у виданні пропагувалася ідея уніфікації прибуткового податку. У нинішній час дана ідея застосовується в більшості країн.

Нікому не відомі точні дані щодо обороту Forbes Inc. і про доходи самого Стівена Форбса. Кілька років тому власність гендиректора корпорації оцінювалася у 400 млн доларів (не враховуючи 1,4 млдр доларів, котрі він успадкував від батька). Щорічно Форбс сам собі виплачує близько 1,2 млн. доларів.

За останні роки видання Forbes стало ще більш популярним, впливовим і цитованим. За обсягом реклами журнал вважається світовим лідером у медіаіндустрії.[1]

Загальна інформація[ред.ред. код]

Штаб-квартира журналу розташована на 5-ій авеню в центрі Нью-Йорка. Головним редактором є онук Берті Форбса — Стів Форбс (англ.), видавець — Річард Карлгаард. Журнал Forbes подає читачам інформацію про історії успішних проектів і їх товарів, історії про провали проектів і їх причини, життя і діяльність відомих підприємців, причини і наслідки гучних подій, рейтинги найбагатших людей світу, найбільші гонорари зірок шоу-бізнесу і спортсменів, доходи і витрати, бізнес-фокуси і PR-трюки.

Forbes є одним з провідних ділових журналів у світі. Визнання журнал отримав завдяки своїм сміливим розслідуванням у світі бізнесу і об'єктивним оцінкам подій, а також різним спискам і рейтингам, що публікуються ним. Найбільшу популярність здобув список мільярдерів світу.

У США Forbes є другим за обсягом аудиторії діловий журнал з накладом понад 900 тисяч примірників.

Кожен номер журналу містить понад 60 аналітичних статей про компанії, їх творців і керівників. Загальна аудиторія Forbes і його міжнародного англомовного видання становить близько 5 млн чоловік по всьому світу. Крім того, на місцевих мовах журнал виходить у Грузії, Польщі, Росії, Казахстані, Естонії, Японії, Бразилії, Кореї, Китаї. В Україні він виходить російською мовою, показуючи свою зневагу до українців, що послуговуються українською мовою (з березня 2011). Такого немає у жодній країні де публікується журнал.

Уперше спробу оцінити статки провідних бізнесменів Forbes зробив в 1918 році, опублікувавши список 30 найбагатших американців. Лідером першого рейтингу став Джон Рокфеллер з величезним на ті часи статком у 1,2 млрд доларів.

Переваги[ред.ред. код]

Якість видання, папір, велика кількість зображень і фотографій, хороші грамотні статті. Дане видання, крім того, що воно якісне, не рясніє рекламою і не затягнуте павутиною кросвордів. У ньому немає гороскопів і якоїсь непрофільної інформації. Усе конретно і по суті - про бізнес, про людей, які досягли успіху з нуля, про стартапи і багато іншого повчального, корисного та цікавого. Хоча інколи трапляються статті і про відпочинок. Журнал за форматом не товстий, однак, видно, що він не із «нужденних», тому може собі дозволити не мати на своїх сторінках «інформаційного сміття». Увесь журнал розділений, на секції по зацікавленню: - бізнес; - інновації; - культура.

Є спеціальне видання для жінок - Forbes Women, воно продається разом із журналом. Там, теж приділено увагу бізнесу аналітиці, і управління, але в якості управлінців виступають жінки. Бізнесменки розповідають про свій досвід роботи, проблеми (наприклад, досвід управління чоловічим колективом). Радять як бути успішною жінкою на роботі і доброю господинею вдома і сім'ї. Видання для жінок виходить раз у три місяці.

У кожному випуску журналу є окрема колонка, присвячена якійсь країні.

Недоліки[ред.ред. код]

Періодичність видання, вартість, складність для розуміння тексту.

В журналі є статті, текст яких написаний для більш обізнаних людей зі статистиками - в основному це пов'язано з економікою і валютою. Якщо написано нескладним мовою, то все це зрозуміти можна, але буває в хід ідуть одні суцільні спеціалізовані терміни. Ця стаття для справжніх професіоналів і фахівців такої справи для простого користувача зрозуміло тільки 50 відсотків, не більше.

Журнал доволі дорогий, є можливість бути в курсі не купуючи його, оскільки він має свій сайт, де можна почитати новини і цікаві статті.

Forbes Україна[ред.ред. код]


Forbes Україна
Тематика фінанси, економіка
Періодичність виходу раз на місяць
Мова російська
Адреса редакції м. Київ, вул. Фрунзе, 104А
Головний редактор Михайло Котов
Видавець: UMH group
Рік заснування: 2011

Веб-сторінка: forbes.net.ua

Українська версія журналу «Forbes Україна» видається лише російською мовою з березня 2011 року, ігноруючи українську. Видавцем журналу виступила UMH group. Про отримання ліцензії на видання заявив засновник UMH group Борис Ложкін 13 серпня 2010. Першим головним редактором став Володимир Федорін, до цього обіймав посаду заступника головного редактора російської версії Forbes.

Восени 2011 року запущений додаток Forbes Woman. У вересні 2012 почав працювати сайт forbes.ua, ще через рік запускається IPad-версія видання.

За заявою Мігеля Форбса, що відповідає за глобальний розвиток бренду Forbes, український Forbes - у першій п'ятірці за показниками. Інші країни, де Forbes найбільш успішний — Росія, Китай, Індія і Польща.

29 січня 2014 року було запущено україномовну версію сайту forbes.ua. Журнал надалі випускається лише російською мовою, але всi новi статтi доступнi на сайтi на українськiй мовi.[1] . 8 березня 2014 повідомлялося, що американський Forbes відкликає ліцензію на випуск української версії журналу у компанії UMH Group. Це сталося після того, як видавничий дім покинув віце-президент компанії Мігель Форбс. Саме він опікувався виділенням ліцензії підручному родини Януковича — С.Курченку. Щоправда, у самому видавництві запевняють: звільнення Форбса відбулося ще у грудні 2013-го, тож не має стосунку до ситуації в Україні.[2]

Скандал через зміну власника[ред.ред. код]

У червні 2013 року було оголошено, що група компаній «СЄПЕК» Сергія Курченка купила UMH group і об'єднала її в Український медіа холдинг. У червні 2013 головний редактор Володимир Федорін заявив про те, що покидає видання у зв'язку зі зміною власника компанії. Володимир Федорін вважає продаж «Forbes Україна» закінченням проекту і впевнений, що покупець переслідує одну з трьох поставлених цілей: зробити так, щоб журналісти мовчали перед виборами Президента, виправити і покращити свою репутацію, використовувати видання для вирішення питань, які не мають нічого спільного з медіа-бізнесом. Керувати UMH Group буде спеціально створений підрозділ СЄПЕК – компанія «СЄПЕК-Медія».[3]

Із липня 2013 року головним редактором є Михайло Котов, який до цього очолював редакцію «Газета.Ru».

13 листопада 2013 року 14 журналістів українського Forbes написали заяви про звільнення у зв’язку зі «спробами змінити політику редакції».[Джерело?]

Колективну заяву співробітників опублікувала на своїй сторінці у Facebook шеф-редактор «Телекритики» Наталія Лігачова. Першими у списку стоять прізвища шеф-редактора Forbes Бориса Давиденка і головного редактора сайту Forbes.ua Олександра Рубана. У коментарях «Українській правді» Рубан повідомив, що головний редактор проекту «Forbes Україна» Михайло Котов «без пояснення причин» відхилив раніше прийняту заявку теми про радників першого віце-прем’єра Сергія Арбузова. «Це не останнє звільнення в українському виданні Forbes», - написав на своїй сторінці Facebook колишній головний редактор сайту видання Леонід Бершидський.[Джерело?]

У березні 2014 р. портал «BuzzFeed» опублікував інформацію про те, що американський видавничий дім «Forbes» відкликає у компанії «UMH Group» ліцензію на випуск української версії журналу Forbes. Новина з'явилася після того, як сім'ю «Форбс» залишив Мігель Форбс, колишній медіарадник Курченка. Весь цей час редакція видання перебувала в підвішеному стані, але колективу журналу і сайту оголосили, що ліцензія все ж залишається у Сергія Курченка[4].

А вже в вересні 2014 р. головою наглядової ради UMH group призначили одіозного депутата-регіонала Олену Бондаренко[5].

7 серпня 2015 р. новинний сайт української версії журналу «Forbes» раптово змінив свою адресу з forbes.ua на forbes.net.ua[6], що свідчило про проблеми з торговельною маркою. А 8 серпня 2015 р. був опублікований коментар представника Forbes, в якому стверджується, що згідно з розпорядженням американського уряду, Forbes на 6 серпня 2015 року зробив усі дії, щоб відмовити «Forbes Україна у доступі до контенту і бренду. У зв'язку з цим, Forbes більше не надає UMH Group авторизований доступ до бренду Forbes для сайту UMH або доступ до домену forbes.ua»[7].

Forbes.com[ред.ред. код]

Forbes.com є частиною Forbes Digital, підрозділ Forbes Media LLC. Холдинги Forbes включають в себе частину RealClearPolitics. Разом ці сайти досягають більше 27 мільйонів унікальних відвідувачів щомісяця. Forbes.com використовує гасло "Головна сторінка для світу бізнес-лідерів". [2]

Forbes в даний час дозволяє рекламодавцям публікувати повідомлення в блозі на своєму сайті через програму AdVoice. [3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]