Абрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абре́к — у кавказьких горян (горців) цим іменем називають чоловіка, що переймає на себе обітницю уникати життєвих радощів і бути безстрашним в усіх боях та зіткненнях з людьми. Термін обітниці деколи буває досить тривалим — до п'яти років, протягом якого абрек відмовляється від усіх попередніх стосунків, від рідні та друзів; абрек не має нічого заповітного і позбавлений страху [1]

Термін[ред.ред. код]

За «Енциклопедичним словником товариства братів О. і І. Гранат» абреками називалися черкеси, що давали обітницю безмежної хоробрості і жертовності [2].

За часів воєн Російської імперії на Кавказі, що тривали від початку XIX до 30-х років XX століття, і знову відновилися у кінці XX ст. нинішньою Росією, зміст терміну для завойовників змінювався. І вже за «Малою Радянською енциклопедією» (1928), абрек — це назва кавказького горянина (горця), вигнаного зі свого роду за злочин [3].

З часів завоювання Кавказу, в Російській імперії абреками почали називати жителів гір, що поодинці чи невеликими групами вели партизанську війну з завойовниками. Особливо цей термін поширився під час кавказьких воєн Російської імперії [3].

Історія абрецтва та визначні представники[ред.ред. код]

У часи завоювання Російською імперією Кавказу абрек-горець - партизан, що боровся проти тиранії чиновників та російського уряду, війська й адміністрації. Абрецтво перетворилося на своєрідну національну захисну реакцію народів Кавказу проти свавілля російської влади, як форма протесту проти нестерпного національного та соціального гноблення [4].

Останній абрек, — Хасуха Магомадов,— був убитий 28 березня 1976 року співробітниками КДБ [5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — СПб.: 1890 Т. I. А — Алтай.
  2. Энциклопедическій Словарь Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и Ко». Восьмое стереотипное изданіе. Томъ первый. A—Актуарій.— М: Издание Т-ва «Бр. А. и И. Гранатъ и Ко». Отпечатано: СПБ: Т-во «Общественная Польза».— С. 59.
  3. а б Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во "Советская Энциклопедия", 1928.— С. 36.
  4. Гудаев Л. Абрек Зелимхан: факты и документы.— Грозный: ГУП «Книжное издательство», 2010.— С. 9.
  5. Роза Мальсагова. Последний абрек Хасуха.— Электронная версия общественно-политического еженедельника «Киевский ТелеграфЪ», 02.2017

Джерела[ред.ред. код]

  • Энциклопедическій словарь, подъ редакціей профессора И. Е. Андреевскаго. Томъ I. А—Алтай./ Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Эфронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ, 1890.—
  • Малая Советская Энциклопедия. Том первый. Аа—Ваниль. — М.: Акционерное об-во "Советская Энциклопедия", 1928.— С. 36.
  • Гудаев Л. Абрек Зелимхан: факты и документы.— Грозный: ГУП «Книжное издательство», 2010.— 528 с. ISBN - 978-5-98896-125-3

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]