Авреол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Авреол
Aureplus
Портрет в формі монети із Promptuarii Iconum Insigniorum — збірки біографій, виданого в 1553 році.
Портрет в формі монети із Promptuarii Iconum Insigniorum — збірки біографій, виданого в 1553 році.
Народився невідома (приблзн. 220 р.)
Дакія
Помер 268 р.
Мілан
Громадянство
(підданство)
Стародавній Рим
Рід Ацилії

Авреол (лат. Aureolus) — начальник римських військ в Іллірії за часів імператора Галлієна, один з «тридцяти тиранів» — короткочасних узурпаторів імператорської влади 260 років. Давні джерела містять про Авреола досить скромну інформацію і суперечать між собою.

Біографія[ред.ред. код]

Точна дата народження Авреола невідома. Зонара розповідає[1], що він був пастухом, народився в римській провінції Дакія, на Північ від Дунаю. Можна припустити, що він вступив на службу до римської армії, як і інші даки. Але йому вдалося привернути увагу Галлієна, тодішнього імператора. Авреол разом з Галієном заснували новий кавалерійський корпус. Авреол працював над формулюванням самодостатньої кавалерії, та намагався посилити її ефективність. Кавалерія була створена на Медіолане (сучасний Мілан). Авреол був першим командиром цієї армії при імператорі. Авреол відзначився в історії в 258 р. (або 260 р., точна дата не відома), коли його кавалерія була головною причиною поразки узурпатора Інгенуя в битві при Мурсі. В «Історії Августів» розповідається, що Авреол володів Ілліріком

« Итак, Оденат стал императором почти всего Востока, в то время как  Иллириком владел Авреол, Римом — Галлиен…»

Деяк[2]і джерела повідомляють, що він був імператором Ілліріка. В 261 р. десь в Центральних Балканах Макріан зав'язав битву з полководцем імператора Авреола — Доміціаном, який став проти Галієна і взяв на себе імператорську владу. Військо Макріана складало сорок п'ять тисяч воїнів. Після його поразки під владу Авреола відійшло тридцять тисяч воїнів, а деякі були підкуплені і стали його сторонниками. Це зробило його могутнім і зміцнило його авторитет. Галієн вирішив заключити мир і припинити міжусобиці, для того, щоб Авреол допоміг йому в битві проти Постума. Він погодився і супроводжував імператора Галієна в спробі приглушити бунт Постума та його Галльської імперії. Але Постуму вдалося втекти. Саме він був головним винуватцем смерті сина Галієна. Зосім[3] в своїй Новій історії говорить, що Авреол брав участь в змові проти Галієна, але був помилуваний:

«Галлиен был потрясен этими событиями и возвратился в Рим, чтобы перенести в Италию войну против скифов. Тогда Мемор Мавр, Авреол, Антонин и многие другие злоумышляли против него, но почти все они были преданы в руки законности. Спасся лишь Авреол, затаивший свой гнев против императора.»

Ніхто[4] до цих пір не знає, чому Авреол так вчинив із Галієном, можливо були якісь особисті непорозуміння, про які джерела мовчать. Після того, як його довіра Галієну похитнулася, він був позбавлений звання командувача кавалерії. Таке пониження було принизливим для Авреола. Пізніше він здійснив кампанії проти гетів, особливо він відзначився в битві на річці Нестус, що розділяла провінції Македонію і Фракію. Пізніше він захопив Медіолан і запропонував Постуму оспорити владу Гелієна. Авреол використав медіоланський монетний двір для чекання монет з профілем Постумана на аверсі, а на реверсі — заклик кавалеристам покинути Галлієна і перейти на його сторону. Але Постум проігнорував Авреола. Видимо Авреол був незадоволений політикою Галієна, який позбавив його звання командувача армії. Галлієн не мешкаючи швидко створив створив армію з якою пішов на Північ Італії, де на початку літа зіштовхнувся з військами Авреола. Битва відбулася на схід від Мілану, на річці Адда, в якій Авреол зазнав поразки. Він був змушений тікати до Мілану, де проголосив себе імператором. Саме в той час відбулася змова проти Галієна, в якій брали участь полководець Маркіян, префект преторія Аврелій Гераклін і Цероній, а також майбутні імператори — Клавдій і Аврелій. Вбивство Галієна відбулося в серпні або в вересні (точна дата не відома) В «Істориї Августів» розповідається це:

«Хитрость была такого рода. Галлиен находился во вражде с Авреолом, который присвоил себе власть государя; он каждый день ожидал грозного и неудержимого прибытия скороспелого императора. Зная это, Марциан и Цекропий неожиданно велели передать Галлиену, что Авреол уже подходит. И вот, собрав воинов, Галлиен выступил словно на верное сражение и тут был умерщвлен подосланными убийцами.…»[5]

Смерть Авреола[ред.ред. код]

Після смерті Галієна до влади приходить Клавдій. Під час зіткнення з Авреолом біля моста, який сьогодні називається «мостом Авреола», Клавдій вбив його. На тому місці Клавдій зробив йому могилу дуже скромну як тирану, і на якій був зроблено надпис грецькою:

«После мно­гих боев победив­ши тира­на, счаст­ли­вый

Клав­дий моги­лой почтил, дав Аврео­лу ее

.Сам уцелев, он смерт­но­го долг и зако­ны испол­нил.

Жить бы оста­вил его, если б не слу­шал­ся чувств

Храб­ро­го вои­на, жизнь отни­мав­ше­го у недо­стой­ных;

Вот поче­му поща­дить он Авре­о­ла не мог.

Все-таки мило­стив был и остан­ки его сохра­нил он,

Так­же ему посвя­тил мост Авре­о­ла и холм.»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зонара. История. XII
  2. История Августов. XXIII. Двое Галлиенов
  3. Зосим. Новая история. Книга I.
  4. Зосим. Новая история. Книга I.
  5. История Августа. 30 Тиранов.

Література[ред.ред. код]

  • Henze Aureolus // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Bd. II,2. — Stuttg.: J. B. Metzler, 1896. — Sp. 2545—2546: текст на немецком
  • Jones, A. H. M. Aureolus // Prosopography of the Later Roman Empire / A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. — Cambridge University Press, 1971. — Vol. I: A.D. 260—395. — P. 138. — ISBN 0-521-07233-6 [2001 reprint].
  • Авреол (англ.). — в Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.
  • Авреол // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.