Римський імператор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Стародавнього Риму
Vexilloid of the Roman Empire.svg

Заснування Риму
Царський період

Республіка
Рання Республіка
Пунічні війни
і експансія на Сході

Союзницька війна
Громадянська війна 83-82 до н. е.
Змова Катіліни
Перший тріумвірат
Громадянська війна 49-45 до н. е.
Другий тріумвірат

Імперія
Римські імператори
Принципат
Династія Юліїв-Клавдіїв
Династія Флавіїв
Династія Антонінів
Династія Северів
Криза III століття
Домінат
Західна Римська імперія

-

Ри́мський імпера́тор — правитель Римської держави впродовж імперського періоду (починаючи з 27 до н.е.). Римляни не вживали єдиного терміну для найменування цієї найвищої посадової особи держави. У різні часи вживались такі латинські титули: imperator, augustus, caesar і princeps.

Західна Європа[ред.ред. код]

У Західній Європі титул римських імператорів носили германські монархи, правителі Священної Римської імперії. Вперше цей титул прийняв Карл Великий у 800 році. Його нащадки використовували цю титулатуру до 1806 року.

Османська імперія[ред.ред. код]

Докладніше: Османи

Після завоювання турками Константинополя, столиці Візантійської (Римської) імперії в 1453 році, султани Османської імперії стали носити титул «імператорів Риму» (тур. Kayser-i Rum) [1]. Він використовувася у титулатурі правителів цієї держави до 1922 року.

До 1461 року, до падіння Трапезундської імперії під ударами Османів, титул римських імператорів носили її правителі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. İlber Ortaylı, "Büyük Constantin ve İstanbul", Milliyet, 28 May 2011.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.