Автопортрет (Бандінеллі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Автопортрет Баччо Бандінеллі»
Baccio Bandinelli.jpg
італ. Autoritratto
Творець: Баччо Бандінеллі
Час створення: 1530
Висота: 147 см
Ширина: 112 см
Матеріал: олійні фарби на полотні
Жанр: автопортрет
Зберігається: Бостон, США
Музей: Музей Ізабелли Стюарт Гарднер

Автопортрет — картина художника і скульптора доби маньєризму в Італії Баччо Бандінеллі.

Конфліктний Бандінеллі[ред. | ред. код]

Син ювеліра Мікеле Аньоло ді Вівіано з Флоренції. Навчався в майстерні скульптора Джан Франческо Рустічі . Уславився з 1514 р.після створення статуї Апостола Петра для кафедрального собору Флоренції — Санта Марія дель Фйоре . У 1515 р отримав запрошення на працю в Рим від папи римського Лева 10-го, флорентійця за походженням. Як усі тодішні майстри захоплювався вивченням античних зразків скульптури, що випадково збереглися після варварського середньовіччя. В Римі того часу почали активно розкопувати руїни. Серед знахідок була і скульптурна група «Лаокоон», реставрацію якої доручили саме Баччо. Зробив він і мармурову копію скульптури.

Неврівноважений Бандінеллі болісно заздрів уславленому скульптору Мікеланджело, манеру якого всіляко вивчав і використовував в своїх творах. Але Мікеланджело забрали до папського Риму і він не був конкурентом Баччо Бандінеллі хоча б у Флоренції. Відчував, що його талант менший за попередників і страждав через це. Ще гірші відносини мав з флорентійцемБенвенуто Челліні, до якого ставився просто ворожо. Челліні і сам мав неврівноважений характер, страждав від агресії оточення і свого важкого характеру, але був значно обдарованішим за Баччо.

Автопортрет[ред. | ред. код]

Баччо мав добру художню освіту і уславився і як скульптор, і як малювальник. На автопортреті ми бачимо бородатого майстра якраз зі старанно виконаним малюнком (поединок Геракла з Антеєм). Декотрою перевагою Баччо було добре знання анатомії людини, яким він і вихваляється на автопортреті. Дивує занадто елегантна, нещіра, вигадано красива поза. Він мов танцював і на мить присів для позування. Портрет має всі ознаки великої майстерності і великих недоліків стилю маньєризм — ядучі фарби, штучні і занадто красиві пози, віртуозність виконання і похваляння цією віртуозністю попри правду і щирість.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лазарев В. Н. Портрет в искусстве 17 века. — М.-Л.: Искусство, 1937ю — 96 с. (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]