Агиртрія фіолетовоголова
| Агиртрія фіолетовоголова | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Ramosomyia violiceps (Gould, 1859) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду гніздування зимування | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Cyanomyia violiceps Amazilia violiceps Agyrtria violiceps Leucolia violiceps | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Аги́ртрія фіолетовоголова[2] (Ramosomyia violiceps) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці.
Опис[ред. | ред. код]
_Paton%27s_Patagonia_AZ_2017-04-25_06-22-42_(34323663405).jpg)
Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5,1-5,8 г. У самців номінативного підвиду тім'я яскраво-фіолетово-синє, задня частина шиї блакитнувато-фіолетова, спина і надхвістя тьмяно-сірувато-зелені або бронзово-зелені. Хвіст мідно-бронзовий. Нижня частина тіла біла, боки світло-оливково-зелені. Дзьоб середнього розміру, прямий, червоний, іноді з чорним кінчиком.
У самиць верхня частина голови і шия більш бірюзові. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак їх оперення більш рудувато-коричневе. Дзьоб зверху у них більш темний, надхвістя і гузка більш сіруваті. У самців підвиду R. v. ellioti тім'я більш бірюзово-синє, хвіст у них зеленувато-бронзовий. Самиці цього підвиду мають менш яскраве забарвлення.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- R. v. ellioti (Berlepsch, 1889) — від південно-східної Аризони і південного заходу Нью-Мексико на південь до Мічоакана і Ідальго;
- R. v. violiceps (Gould, 1859) — від крайнього сходу Мічоакана до Пуебли і північно-західної Оахаки.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Фіолетовоголові агиртрії мешкають на південному сході Сполучених Штатів Америки і в Мексиці. Вони живуть в сухих, колючих чагарникових заростях, часто поблизу річок, в сосново-дубових і широколистяних рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах. В Аризоні і Нью-Мексико зустрічаються на висоті від 1200 до 1700 м над рівнем моря, в Сонорі на висоті від 200 до 1300 м над рівнем моря, на півдні ареалу на висоті від 200 до 1400 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2400 м над рівнем моря.
Популяції, що гніздяться в США, а також в Сонорі і Чіуауа взимку мігрують на південь, однак деякі птахи залишаються зимувати навіть на півночі, в Аризоні. Збільшення кількісті спостережень фіолетовоголових агиртрій в США свідчить про те, що ці птахи розширюють свій ареал на півночі. Популяції, що гніздяться на південь від Сонори і Чіуауа, ведуть переважно осілий спосіб життя, однак, ймовірно, здійснюють деякі переміщення в пошуках їжі.
Фіолетовоголові агиртрії живляться нектаром квітучих квітучих чагарників та інших рослин, зокрема нектаром агави, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. В бідних на нектар райнах захищають кормові території. Сезон розмноження у фіолетоволобих агиртрій в США триває з квітня по вересень, в Мексиці птахи розмножуються протягом всього року, однак переважно з березня по серпень. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу і павутиння, покривається зовні лишайником, розміщується на дереві, наприклад, на аризонському платані Platanus wrightii або на дубі. В кладці 2 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ramosomyia violiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 07 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |