Адаптивна антенна решітка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адапти́вна анте́нна реші́тка (ААР) - тип антенної решітки, в якій динамічна зміна параметрів і характеристик здійснюється адаптивно до впливів зовнішніх або внутрішніх факторів. Як правило, таким чинником є наявність активних завад, за присутності яких можливість адаптації підвищує якість прийому сигналів [1]

У зарубіжній літературі адаптивна антенна решітка називається англ. adaptive antenna array. Якщо адаптація діаграми спрямованості антенної решітки здійснюється за допомогою фазообертувачів мова йде про адаптивну фазовану антенну решітку. В цифрових антенних решітках (ЦАР) адаптація здійснюється шляхом вагової обробки цифрових масивів напруг сигналів по виходах аналого-цифрових перетворювачів (у приймальних ЦАР) або на входах цифро-аналогових перетворювачів (у передавальних ЦАР). Адаптивні цифрові антенні решітки за кордоном також іменують як smart antenna (розумна антена).[2]

Головним недоліком адаптивних антенних решіток є наявність в них перехідного процесу, необхідного для завершення адаптації. Тому так зване мерехтіння рознесених у просторі джерел активних завад, яке здійснюється шляхом почергового їхнього вмикання на випромінювання на інтервал часу, що менше періоду адаптації діаграми спрямованості адаптивної антенної решітки, є досить ефективним методом, який позбавляє відповідні радіотехнічні системи завадозахисту.

Критерії адаптації[ред.ред. код]

  • максимум відношення сигнал/шум
  • мінімум потужності власних шумів на виході ААР

Аналіз і синтез ААР[ред.ред. код]

Останнім часом активно розвивається напрямок синтезу антен на основі атомарних функцій .

В адаптивних антенних решітках можлива адаптація не тільки діаграми спрямованості, а й інших параметрів, таких як захисний інтервал OFDM сигналу та ін.

Останнім часом активно розвивається напрямок MIMO систем зв'язку, в яких ААР використовуються як на приймальній стороні, так і на передавальній стороні. Розвитком класичного підходу до адаптації антенних решіток є адаптивна зміна кількості каналів у системі Massive MIMO в залежності від поточної завадової ситуації в ефірі, що забезпечується на основі кластерізації окремих груп антенних елементів цифрової антенної решітки у підрешітки.[3]

Способи рознесення, використовувані в ААР[ред.ред. код]

  • просторове рознесення
  • поляризаційне рознесення

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Роберт А. Монзинго, Томас У. Миллер. Адаптивные антенные решетки: введение в теорию/ Пер. с англ. - Москва : Радио и связь, 1986. 448 с.
  2. Слюсар, В.И. (2004). Smart-антенны пошли в серию.. Электроника: наука, технология, бизнес. – 2004. - № 2. с. C. 62 – 65. 
  3. Слюсар В.И. К вопросу об адаптивном управлении каналами системы Massive MIMO. // 17-а науково-технічна конференція “Створення та модернізація озброєння і військової техніки в сучасних умовах”.– Чернігів: Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України. – 07 -08 вересня 2017 р. - C.328 – 329.[[1]]