Адгезія клітин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адге́зія кліти́н — це біологічний процес, що характеризується взаємодією клітин з іншими клітинами, позаклітинною матрицею або іншими біологічними поверхнями шляхом прилипання до них.[1] Клітинна адгезія регулюється специфічними білками — молекулами клітинної адгезії (CAM, від англ. cell adhesion molecules), що служать посередниками при взаємодії з молекулами клітини партнера або поверхні. Ці молекули називаються рецепторами, а молекули, які вони визнають — лігандами або протирецепторами.

У тканинах багатоклітинних організмів клітинна адгезія необхідна для утримання клітин разом. Крім того, згідно з гіпотезою діференційної адгезії, цей процес важливий для розвитку ембріону, коли клітини різних типів групуються разом, формуючи тканини. Деякі рецептори адгезії, наприклад інтегріни, також мають можливість сигналізувати клітині про наявність ліганду, виклаючі або пригнічуючі процеси клітинної диференціації. У одноклітинних організмів клітинна адгезія важлива для формування біофільмів, колонізації поверхонь і патогенезу.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Gumbiner, B. M. (1996). Cell Adhesion: The Molecular Basis of Tissue Architecture and Morphogenesis. Cell 84 (3). с. 345–357. doi:10.1016/S0092-8674(00)81279-9. PMID 8608588. 


Сахарин Це незавершена стаття з молекулярної біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.